Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ПРОТОКОЛ
- голова суду Хіміч В.М.
- прокурор Дніпровського району м. Києва Меєрович Б.В.
Секретар - консультант суду Сирота О.О.
Склад учасників:
Заступник голови суду Дзюба О.А.;
Судді Марченко М.В., Чаус М.О. (спеціалізація щодо розгляду справ по неповнолітнім);
Перший заступник начальника Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Яценко В.І.;
В.о. начальника служби по справам дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації Грищенко Л.М.;
Начальник кримінальної міліції Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Мамедов Р.Р.
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
1.Вступне слово голови Дніпровського районного суду м. Києва Хіміча В.М. та прокурора Дніпровського району м. Києва Меєровича Б.В.
2. Інформація по листу Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-1134/0/4 – 13 від 18.07.2013 року «Про деякі питання здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх» - заступник голови Дніпровського районного суду м. Києва Дзюба О.А.
3. Стан судимості щодо неповнолітніх за 1-ше півріччя 2013 року - голова Дніпровського районного суду м. Києва Хіміч В.М.
4. Інформація прокурора Дніпровського району м. Києва Меєровича Б.В. щодо криміногенної ситуації в районі по неповнолітнім.
5. Виступ суддів Дніпровського районного суду м. Києва Марченко М.В. та Чауса М.О., які розглядають кримінальні справи щодо неповнолітніх.
6. Виступ першого начальника Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Яценко В.І.
7.Виступ начальника кримінальної міліції Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Мамедова Р.Р.
8.Виступ в.о. начальника служби по справам дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації Грищенко Л.М.
9. Підведення підсумків.
1.Вступне слово голови Дніпровського районного суду м. Києва та прокурора Дніпровського району м. Києва
ВИСТУПИВ:
Головуючий – голова суду Хіміч В.М.
СЛУХАЛИ:
Головуючого – голову суду Хіміча В.М.
Доброго дня усім. Проведемо координаційну нараду щодо здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх по новому КПК України.
Повідомив, що дану категорію справ розглядає голова суду Хіміч В.М. та судді Марченко М.В. і Чаус М.О.
Відзначив, що на даний час кримінальним провадженням щодо неповнолітніх приділяється велика увага з боку держави. Нині стан і тенденції злочинності неповнолітніх свідчать про нагальну потребу організації цілеспрямованих дій щодо її попередження, запобігання розвитку і поширенню в суспільстві.
Зазначив, що на дану нараду було запрошено відповідальних осіб по даній категорії справ, а саме прокурора Дніпровського району м. Києва Меєровича Б.В., першого заступника начальника Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Яценко В.І., в.о. начальника служби по справам дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації Грищенко Л.М., начальника кримінальної міліції Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Мамедова Р.Р.
Зауважив, що коли така справа надходить до суду, вона має бути належно оформлена, згідно вимог КПК України.
Додав, що на даний час запроваджено використання досудових звітів щодо неповнолітніх, які є обов’язковими та мають надаватися службою у справах дітей.
Здійснюючи кримінальне провадження щодо неповнолітніх слідчі судді, суд зобов’язані пам’ятати, що кримінальне провадження щодо неповнолітньої особи повинно бути здійснено негайно і розглянуто в суді в першу чергу.
Велике значення для профілактики злочинності серед неповнолітніх має процесуальна діяльність судів, служби у справах дітей та кримінальної міліції. Ефективні правові заходи, які суди застосовують щодо неповнолітніх, можуть реально сприяти попередженню вчинення ними нових злочинів та виправленню останніх.
Висловив сподівання на те, що в кінці наради планується прийняти рішення і ті очікування, які стоять перед її учасниками досягнути відповідної цілі.
ВИСТУПИВ:
Прокурор Дніпровського району м. Києва Меєрович Б.В.
СЛУХАЛИ:
Прокурора Дніпровського району м. Києва Меєровича Б.В.
Повідомив, що питання по кримінальним провадженням щодо неповнолітнім перед прокуратурою поставлене на перше місце, оскільки дані питання дійсно є проблемними.
Відзначив, що прокуратурою скеровуються керівники та слідчі органів внутрішніх справ на покращення ситуації при розслідуванні даної категорії справ.
2. Інформація по листу Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-1134/0/4 – 13 від 18.07.2013 року «Про деякі питання здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх»
ВИСТУПИВ:
Заступник голови Дніпровського районного суду м. Києва Дзюба О.А.
СЛУХАЛИ:
Заступника голови Дніпровського районного суду м. Києва Дзюбу О.А.
Оголосив наступну інформацію по листу Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-1134/0/4 – 13 від 18.07.2013 року «Про деякі питання здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх».
При здійсненні кримінального провадження щодо неповнолітніх суди зобов'язані забезпечувати точне й неухильне застосування діючого законодавства, своєчасний та якісний їх розгляд, керуватися Конституцією України, Кримінальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України , міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема Конвенцією ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, Мінімальними стандартними правилами ООН, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх від 29 листопада 1985 року ("Пекінські правила"), а також враховувати практику Європейського суду з прав людини, запроваджуючи їх положення у вітчизняну правозастосовну практику.
Судове провадження щодо неповнолітнього і щодо кількох осіб, один з яких є неповнолітнім, здійснюється згідно з ч. 10 ст. 31 КПК виключно суддями, уповноваженими зборами суддів відповідних судів у порядку ст. 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх. Щоб уникнути будь-яких сумнівів щодо наявності у судді повноважень на розгляд цієї категорії справ до матеріалів кримінального провадження слід приєднувати копію або виписку з протоколу зборів суддів, в якій визначено кількісний та персональний склад суддів, уповноважених здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх. Також судам слід з’ясовувати наявність документів (копій наказів, розпоряджень тощо), що підтверджують факт вчинення досудового розслідування щодо неповнолітніх спеціально уповноваженим на це слідчим. Спеціальних вимог до прокурора або слідчого судді, який здійснює кримінальне провадження щодо неповнолітнього, не передбачено.
Неповнолітньому підозрюваному (обвинуваченому) має бути реально забезпечено його право на захист, у тому числі шляхом забезпечення обов'язкової участі захисника, як із моменту встановлення факту неповноліття, так і з часу виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою.
Докази, отримані в результаті порушення права неповнолітнього на захист (наприклад, при здійсненні слідчого (розшукової) дії за участю неповнолітнього, але без захисника), є неприпустимими, що тягне за собою згідно з ч. 2 ст. 89 КПК неможливість їх дослідження або припинення дослідження таких доказів у судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочато. Здійснення захисту неповнолітнього і дорослого співучасника злочину одним і тим же захисником неприпустимо.
До неповнолітнього підозрюваного (обвинуваченого) згідно зі ст. 492 КПК може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених КПК. Разом із тим слід пам'ятати, що затримання та тримання під вартою може застосовуватись лише у випадку, коли неповнолітній підозрюється чи обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, та за умови, якщо слідчий/прокурор доведе, що застосування іншого запобіжного заходу не в змозі запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК.
Слідчий суддя, суд повинен пам'ятати, що тримання під вартою має застосовуватись до неповнолітнього лише у виняткових випадках як крайня міра, з визначенням якомога коротших термінів такого тримання та із забезпеченням періодичного перегляду через короткі проміжки часу підстав для його застосування чи продовження.
Крім того, слід враховувати також те, що до неповнолітнього крім запобіжних заходів як альтернатива може застосовуватися передання неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються у дитячій установі, - передання їх під нагляд адміністрації цієї установи
Слідчий суддя, суд не вправі застосовувати більш тяжкий запобіжний захід ніж той, про застосування якого подане клопотання. В той же час за наявності підстав, передбачених ч. 4 ст. 194 КПК, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні. В такому випадку суд, керуючись вимогами ч. 4 ст. 194 та пунктами 3 - 5 ч. 1 ст. 196 КПК, має зазначити у резолютивній частині ухвали про обрання запобіжного заходу певного виду, а у мотивувальній - зазначити, чому вважає недоведеними обставини, що свідчать про обґрунтування застосування саме такого запобіжного заходу та недостатність застосування для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні більш м'яких їх видів, визначених у ч. 1 ст. 176 КПК
Застосування інших заходів забезпечення кримінального провадження щодо неповнолітніх також має свої особливості. Зокрема, виклик неповнолітнього обвинуваченого здійснюється судом через його батьків або інших законних представників. Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику (ч. 4 ст. 135 КПК). Інший порядок допускається лише у разі, якщо це зумовлено обставинами, встановленими під час кримінального провадження (ст. 489 КПК), у тому числі якщо неповнолітній проживає окремо.
Якщо неповнолітній підозрюваний (обвинувачений) перебуває у спеціальній виховній або медичній установі, повістка чи повідомлення вручається керівникові цієї установи за три дні до проведення процесуальної/судової дії. Такими установами можуть бути приймальник-розподільник для дітей, школа соціальної реабілітації та професійне училище соціальної реабілітації органів освіти, центр медико-соціальної реабілітації дітей закладів охорони здоров'я, спеціальна виховна установа Державної кримінально-виконавчої служби України, притулок для дітей, центр соціально-психологічної реабілітації дітей, соціально-реабілітаційний центр (дитячі містечка).
Якщо неповнолітній підозрюваний (обвинувачений) не з'явився за викликом суду без поважних причин, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про застосування приводу. Слід звернути увагу, що до неповнолітнього свідка привід згідно з ч. 3 ст. 140 КПК не застосовується.
Необхідно мати на увазі, що до неповнолітньої особи такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна, яке є власністю неповнолітнього, застосовується на загальних підставах, окрім випадків, коли метою арешту майна є виключно забезпечення майбутньої його конфіскації як виду покарання, адже до неповнолітніх відповідно до ст. 98 КК конфіскація майна як додаткове покарання не застосовується.
Якщо неповнолітній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення разом із повнолітнім, прокурор має з'ясувати можливість та прийняти рішення про виділення матеріалів досудового розслідування щодо неповнолітнього в окреме провадження (статті 217, 494 КПК), за винятком випадку, коли такі матеріали можуть негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду (ч. 4 ст. 217 КПК).
У випадку спільного розгляду справи щодо неповнолітнього обвинуваченого і дорослого обвинуваченого, необхідним видається суду: 1) керуючись ст. 495 КПК, на час дослідження обставин, що можуть негативно вплинути на неповнолітнього, своєю ухвалою видалити його із зали судового засідання, з ознайомленням в наступному (після повернення неповнолітнього обвинуваченого) з результатами такого дослідження та надання можливості поставити запитання особам, які були допитані за його відсутності; 2) згідно з ч. 3 ст. 351 КПК задля забезпечення безпеки неповнолітнього обвинуваченого, унеможливлення тиску на нього з боку дорослого обвинуваченого, на підставі мотивованої ухвали здійснити допит неповнолітнього з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення.
Слідчий суддя, а також суд під час судового провадження повинен пояснювати неповнолітньому підозрюваному (обвинуваченому) хід судового засідання на зрозумілій йому мові (в тому числі уникати використання складних мовних конструкцій положень кримінального законодавства), нагадувати захиснику та законному представникові неповнолітнього про їх обов'язок пояснювати неповнолітньому кожну дію в ході судового розгляду, забезпечуючи тим самим право обвинуваченого на ефективну участь у кримінальному провадженні, яке полягає не лише в праві останнього бути присутнім в судовому засіданні, але й право чути, бути почутим і слідкувати за ходом розгляду.
Крім того, правильною слід визнати практику здійснення судового розгляду за обов'язкової участі представників служби у справах дітей та кримінальної міліції у справах дітей. Зокрема, суд, призначаючи підготовче судове засідання, для повної реалізації вимог, передбачених статтями 485, 487 КПК, має надіслати відповідним органам повідомлення про початок судового провадження за участю неповнолітнього обвинуваченого та викликає їх в підготовче судове засідання. Під час підготовчого судового засідання з метою підготовки до судового розгляду відповідно до п. 2 частини 3 та 5 ст. 315 та статей 485, 487, 496 КПК суд зобов'язує представника служби у справах дітей надати суду інформацію про особу неповнолітнього, в тому числі й з урахуванням відомостей отриманих від регіонального представництва кримінальної міліцій у справах дітей. У свою чергу зазначені органи, здійснюючи покладені на них Законом України від 24 січня 1995 року № 20/95-ВР "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" повноваження, збирають відомості, що характеризують неповнолітнього, його поведінку в повсякденному житті, як до, так і після вчинення кримінального правопорушення, середовище, в якому він зростає, навчається, коло осіб, з якими спілкується, тощо, які узагальнюють та подають суду у формі "звіту про неповнолітнього обвинуваченого у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх".
Судовий розгляд здійснюється за участю представників відповідних установ. Отримавши від них відомості про особу неповнолітнього обвинуваченого (звіт), беручи до уваги спеціальних статус цих представників у судовому провадженні, участь яких у ньому є, крім іншого, однією із особливостей кримінального провадження щодо неповнолітнього, суд вправі здійснити їх допит у порядку, передбаченому ст. 352 КПК. Під час допиту суд з'ясовує умови життя та виховання неповнолітнього обвинуваченого, повні та всебічні відомості про його особу, інші характеризуючи дані, ставить запитання щодо наданих представниками служби у справах дітей (кримінальної міліції у справах дітей) суду відомостей, а також довідується, яких заходів, на думку цих осіб, найбільш доцільно вжити з метою перевиховання обвинуваченого. У свою чергу представники зазначених органів відповідно до ч. 2 ст. 496 КПК вправі заявляти клопотання, ставити запитання неповнолітньому обвинуваченому, його законному представнику, потерпілому, свідкам, експертам і спеціалісту.
Суд ухвалює судове рішення щодо неповнолітнього, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, встановленого у ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до положень глави 29 КПК та розділу XI КК. Судам необхідно зважати, що при постановленні вироку щодо неповнолітньої особи вони повинні суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості покарання. Вважаючи, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд відповідно до положень ч. 3 ст. 337 КПК має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, погіршення становища особи за ініціативою суду не допускається.
Суд має ретельно і виважено аналізувати відомості, надані представниками служби у справах дітей (кримінальної міліції у справах дітей), іншу інформацію про особу неповнолітнього, отриману під час судового розгляду, пам'ятаючи, що неналежне встановлення таких відомостей всупереч вимогам статей 485, 487 КПК перешкоджає виконанню судом передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 65 КК законодавчої вимоги щодо всебічного з'ясування обставин, які характеризують особу винного (суд не повинен обмежуватись обставинами, безпосередньо пов'язаними із вчиненням злочину) та щодо призначення покарання, необхідного і достатнього для виправлення особи і запобігання новим злочинам (ч. 2 ст. 65 КК).
При призначенні неповнолітньому покарання слід враховувати, що вік неповнолітньої особи згідно з п. 3 ч. 1 ст. 66 КК є обставиною, яка пом'якшує покарання незалежно від того, чи досяг обвинувачений на час розгляду кримінального провадження повноліття. Зважаючи на конкретні обставини справи, суди повинні враховувати як такі, що пом'якшують покарання, й інші обставини, перелічені у ч. 1 згаданої статті, а також обставини, які хоча й не зазначені у законі, але знижують ступінь суспільної небезпечності злочину чи особи, в тому числі примирення з потерпілим, втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність іншою особою тощо.
При постановленні вироку суду необхідно додатково розглянути наявність підстав для застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру. Правильним вбачається у разі обвинувачення неповнолітнього у вчиненні вперше кримінального проступку, злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості застосовувати, незважаючи на відсутність відповідного клопотання прокурора, не кримінальне покарання, а примусові заходи виховного характеру в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 497 КПК.
До особи, яка вчинила кримінальне правопорушення після досягнення одинадцятирічного віку, але до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, у будь-якому випадку, незважаючи на ступінь тяжкості вчинюваного діяння, згідно зі ст. 498 КПК мають застосовуватись примусові заходи виховного характеру.
3. Інформація про стан судимості щодо неповнолітніх за 1-ше півріччя 2013 року - голова Дніпровського районного суду м. Києва
ВИСТУПИВ:
Головуючий – голова суду Хіміч В.М.
СЛУХАЛИ:
Головуючого – голову суду Хіміча В.М.
Повідомив, що в зв’язку з проведенням даної наради судом було складено довідку щодо стану судочинства Дніпровського районного суду м. Києва за І півріччя 2013 року по кримінальним справам відносно неповнолітніх осіб.
Стан судимості щодо неповнолітніх за 1-ше півріччя 2013 року виглядає наступним чином.
В І півріччі 2013 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшло 24 кримінальні провадження щодо 32 неповнолітніх осіб.
В І півріччі 2013 року Дніпровським районним судом м. Києва було розглянуто 16 проваджень, щодо 22 осіб, із них
- з постановленням вироку - 1 провадження, щодо 3 осіб;
- закрито 1 провадження, щодо 1 особи;
- застосовано примусові заходи виховного характеру – 9 проваджень, щодо 11 осіб;
- застосовано примусові заходи медичного характеру – 2 провадження, щодо 2 осіб;
- повернуто прокурору для усунення недоліків та виконання вимог Кримінального процесуального кодексу України– 3 провадження, щодо 5 осіб.
Залишок на кінець звітного періоду становив 8 проваджень щодо 10 неповнолітніх осіб.
Станом на 06.09.2013 року нерозглянутими залишаються три провадження, щодо неповнолітніх, а саме:
1. кримінальне провадження по обвинуваченню Кравченка Х.В., 1995 р.н., за ч. 1 ст. 185 КК України (суддя Марченко М.В.) – справа знаходить на стадії судового розгляду, наступне судове засідання призначено на 04.09.2013 року
2. кримінальне провадження по обвинуваченню Самофала О.Ю., 1996 р.н., за ч. 1 ст. 185 КК України (суддя Марченко М.В.) – справа перебуває на стадії судового розгляду, наступне судове засідання призначено на 16.09.2013 року;
3. кримінальне провадження по обвинуваченню Черняк А.Л., 1997 р.н. та Василенка В.І., 1999 р.н., за ч.1 ст. 185 КК України (суддя Марченко М.В.) – справа перебуває на стадії судового розгляду, наступне судове засідання призначено на 06.09.2013 року.
Крім того, в І півріччі 2013 року в провадженні суду перебувало 11 кримінальних справ щодо 20 неповнолітніх осіб, з них 4 справи розглянуто (2 справи – з постановленням вироку, 2 справи – з закриттям провадження).
Залишок справ на кінець звітного періоду становив 7 справ щодо 13 неповнолітніх.
Навів прикладом притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності кримінальне провадження відносно Стримбицького Є.А., 13.04.1998 року народження, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, Гончарука М.А., 11.01.1997 року народження, Ковальчука Д.В., 05.11.1998 року народження, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.
Особливу увагу звернув на справу по обвинуваченню неповнолітніх Степаненка Д.М., 05.06.1997 р.н, та Анене А.М., 27.12.1996 р.н., у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, в якій яскраво висвітлені суттєві недоліки та помилки, допущені на стадії попереднього розслідування.
Так, органами досудового слідства підсудні Степаненко Д.М. та Анене А.М. обвинувачуються у таємному викрадені чужого майна, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а також у тому, що вони своїми умисними діями вчинили незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, однак, злочин не закінчили з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили всіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Допитані в судовому засіданні підсудні Степаненко Д.М. та Анене А.М. свою вину у вчиненні злочинів за епізодами від 04.07.2011 року, викрадення майна з автомобіля “Опель Вектра”, д.н.з. АА 8166 НО, за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 17; 24.10.2011 року, викрадення майна з автомобіля “ВАЗ
Крім того, під час проведення з підсудними відтворення обстановки та обставин події їх законні представники участі не приймали. Даний факт свідчить про цілковиту відсутність контролю за діями слідства зі сторони прокуратури.
Причетність до цих злочинів підсудних чи інших осіб необхідно було перевірити шляхом проведення комплексу слідчих та оперативно-розшукових заходів.
Дані факти, свідчать про порушення органами досудового слідства вимог ст. 64 КПК України (в редакції 1960 року), якою передбачено, що при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню, зокрема, подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину. Невиконання цього, призводить до неповноти досудового слідства, оскільки за епізодами вчинення крадіжок майна від 04.07.2011 року, 24.10.2011 року, 19.12.2011 року, 26.12.2011 року, 08.01.2012 року, 13.03.2012 року, 19.04.2012 року, 30.06.2012 року доказами у справі є: показання самих підсудних, викладені в явках з повинною, що, як підсудні показали в судовому засіданні, вони писали під тиском працівників міліції, протоколи допиту обвинувачених та протоколи відтворення обстановки та обставин події, а також покази потерпілих.
Органами досудового слідства належним чином не перевірялася версія щодо можливої причетності до вчинення злочину інших осіб.
Суд визнав, що допущені порушення кримінально-процесуального законодавства та неповнота проведення досудового слідства по даній справі перешкоджають повно, всебічно та об’єктивно розглянути справу, встановити істину по справі та не можуть бути усунуті в судовому засіданні, оскільки для їх усунення потрібне проведення комплексу слідчих дій та оперативно розшукових заходів спрямованих на збирання нових доказів, враховуючи те, що суд не є органом розслідування, і у відповідності до вимог ст. 315 – 1 КПК України (в редакції 1960 року) та вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 “Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування” - завдання судових доручень є перевірка і уточнення фактичних даних, одержаних під час судового слідства, а не усунення неповноти досудового слідства.
Тому постановою суду від 25.04.2013 року виділено з кримінальної справи по обвинуваченню Степаненка Д..М. та Анене А.М. матеріали справи по обвинуваченню їх у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, щодо епізодів крадіжок від 04.07.2011 року, 24.10.2011 року, 19.12.2011 року, 26.12.2011 року, 08.01.2012 року, 13.03.2012 року, 19.04.2012 року, 30.06.2012 року.
Кримінальну справу в частині виділеного провадження по обвинуваченню Степаненка Д.М. та Анене А.М. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України повернуто прокурору Дніпровського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.
Приклад даної кримінальної справи свідчить про те, що значна кількість осіб, які вчинили злочини в зазначеній сфері, залишаються не встановленими та не несуть кримінальної відповідальності за вчинені ними злочини.
Наголосив на тому, що дана справа була розслідувана абсолютно не якісно і хотілося щоб дані обставини не повторювалися.
Відзначив, що дана справа є показовою допущених дізнанням і досудовим розслідуванням помилок.
Також додав, що за результатами зробленої роботи в подальшому дану кримінальну справу по іншим епізодам, вказаних в обвинувальному висновку, 25.04.2013 року було розглянуто з винесенням вироку.
Додав, що за даними статистики Дніпровського районного суду в І півріччі 2013 року існує тенденція зростання надходження кількості кримінальних справ про притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності у порівнянні з І півріччям 2012 року.
Так в І півріччі 2012 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшло 27 кримінальних справ щодо 27 неповнолітніх осіб, з них 15 справ - розглянуто ( 9 справ - з постановленням вироку, 5 справ - з закриттям провадження). Залишок справ на кінець звітного періоду становив 12 справ щодо 15 неповнолітніх осіб.
4. Інформація прокурора Дніпровського району м. Києва щодо криміногенної ситуації в районі по неповнолітнім
ВИСТУПИВ:
Прокурор Дніпровського району м. Києва Меєрович Б.В.
СЛУХАЛИ:
Прокурора Дніпровського району м. Києва Меєровича Б.В.
Повідомив, що як ним вже було сказано питання по кримінальним провадженням щодо неповнолітнім перед прокуратурою поставлене на перше місце, оскільки дані питання дійсно є проблемними.
Вивчивши ситуацію стосовно вчинення кримінальних правопорушень неповнолітніми особами та притягнення їх до кримінальної відповідальності, вважає, що причиною цього є відсутня на належному рівні профілактична робота з боку органів внутрішніх справ.
Злочини, що вчиняються неповнолітніми - 99 % крадіжки, 70 % обвинувачених це діти, які раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися.
Більшість кримінальних проваджень відносно неповнолітніх, що надходять до прокуратури, порушуються за вчинення останніми злочину на суму близько 200-300 гривень.
Зазначив, що вже є судова практика звільнення неповнолітньої особи від кримінальної відповідальності за малозначністю діяння, а саме ухвалою Оболонського районного суду м. Києва було звільнено від кримінальної відповідальності неповнолютню особа, яка злочином спричинила збиток на суму 226 грн.
Звернув увагу, що Дніпровський район це єдиний на сьогодні район у м. Києві, де розпочата найбільша кількість обвинувальних актів відносно неповнолітніх осіб саме за незначні злочини, що було вчинено переважно в одних і тих самих магазинах та супермаркетах.
Звернув увагу на необхідність належного контролю з боку Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві по кримінальним провадженням.
Додав, що спеціально уповноважені слідчі мають розглядати ці провадження.
Навів статистику направлених до суду кримінальних проваджень щодо неповнолітніх.
5. Виступ суддів Дніпровського районного суду м. Києва, які розглядають кримінальні справи щодо неповнолітніх
ВИСТУПИЛА:
Суддя Марченко М.В.
СЛУХАЛИ:
Суддю Марченко М.В.
Зазначила, що на сьогодні стикаючись в роботі з новелами нового КПК України, доводиться вчитися працювати по новому.
Вважає, що до неповнолітніх обвинувачених необхідно застосовувати такі заходи впливу, щоб вони могли виправитися без позбавлення волі.
На сьогодні кримінальні провадження відносно неповнолітніх осіб це фактично нові категорії справ.
За КПК України 1960 року такої кількості даної категорії справ не було, відповідно не було такої кількості дітей, що притягувалися до кримінальної відповідальності.
Вважає, що оскільки злочини, що вчиняються неповнолітніми, переважно крадіжки вчинені в магазинах та супермаркетах, необхідно проводити роботу з охоронцями супермаркетів. Вказала, що складається враження, що велика кількість кримінальних провадження порушується для того щоб показати криміногенну ситуацію.
Додала, що справи вказаної категорії можуть закриватися за малозначністю діяння.
Зауважила, що відповідальним особам, необхідно на належному рівні проводити виховну роботи для попередження злочинності серед неповнолітніх.
Вказала, що при розслідування даної категорії справ збирається недостатня кількість характеризуючих матеріалів стосовно дітей, зокрема, які проживають в регіонах.
Вважає, що близько 70 % дітей взагалі до суду не мають викликатися.
Звернула увагу на те, щоб при направленні справи до суду були сформовані згідно КПК України та передані у строки, встановленні чинним законодавством.
Також звернула увагу на належне вивчення матеріалів кримінального провадження при направленні до суду з обвинувальними актами, особливо в тих випадках коли справу можливо направляти в суд з клопотанням про звільнення від відповідальності для того щоб справа не розглядалася по суті, а потім закривалася, коли її можливо було розглянути в підготовчому судовому засіданні.
ВИСТУПИВ:
Суддя Чаус М.О.
СЛУХАЛИ:
Суддю Чауса М.О.
Повністю підтримав думку судді Марченко М.В. та звернувся з проханням до прокурора і першого заступника начальника Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві в разі укладення угоди роз’яснювати цим особам, що вони в подальшому мають звертатися в суд.
6. Виступ першого заступника начальника Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
ВИСТУПИВ:
Перший заступник начальника Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Яценко В.І.
СЛУХАЛИ:
Першого першого начальника Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Яценко В.І.
Повідомив, що дійсно існують недоліки при розслідуванні кримінальних проваджень відносно неповнолітніх.
Вказав, що на даний час працює один ювенальний прокурор та 4 слідчих в райвідділі.
Додав, що також виникають проблеми при призначенні комплексних психіатричних експертиз.
Вказав, що інформація, викладена у листі Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-1134/0/4 – 13 від 18.07.2013 року «Про деякі питання здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх», буде доведена до відома усього слідчого складу.
7. Виступ начальника кримінальної міліції Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
ВИСТУПИВ:
Начальник кримінальної міліції Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Мамедов Р.Р.
СЛУХАЛИ:
Начальника кримінальної міліції Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Мамедова Р.Р.
Досудове розслідування по кримінальним правопорушенням, що вчиненні неповнолітніми розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Проблемні питання пов’язані з тим, що діти скоюють злочини на одну саму, а закупівельна ціна є іншою, тобто меншою.
Навіть якщо сума вкраденого не значна, працівники кримінальної міліції не можуть не реагувати на ці виклики.
ВИСТУПИВ:
Прокурор Дніпровського району м. Києва Меєрович Б.В.
СЛУХАЛИ:
Прокурора Дніпровського району м. Києва Меєровича Б.В.
Зазначив, що злочини вчиняються неповнолітніми кваліфікуються переважно як крадіжки. Вказані злочини вчиняються на незначні суми і переважно в одних і тих самих магазинах.
Вказав на необхідність проведення профілактичних міроприємств спрямованих на попередження злочинності серед неповнолітніх шляфхом проведення відповідної роботи з охороною магазинів, вивішування відповідних застережних табличок, а також в навчальних закладах.
Зауважив, що вищенаведений ним приклад ухвали Оболонського районного суду м. Києва має бути зразком.
ВИСТУПИВ:
Начальник кримінальної міліції Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Мамедов Р.Р.
СЛУХАЛИ:
Начальника кримінальної міліції Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Мамедова Р.Р.
Запевнив, що з боку кримінальної міліції буде вжито всіх необхідних заходів для профілактики злочинності серед неповнолітніх.
8. Виступ в.о. начальника служби по справам дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.
ВИСТУПИЛА:
В.о. начальника служби по справам дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації Грищенко Л.М.
СЛУХАЛИ:
В.о. начальника служби по справам дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації Грищенко Л.М.
Повідомила, що з питання складання досудового звіту про неповнолітнього обвинуваченого у кримінальному провадженні виникає питання, яка саме служба за територіальністю має готувати ці звіти.
Вказала якщо буде прийнято рішення, на підставі вказаного рішення служба у справах дітей звернеться за відповідними роз’ясненнями до Київської міської державної адміністрації.
Крім того, звернулася з проханням при направленні виклику у суд надсилати у службу по справам дітей копію обвинувального акту.
Що стосується допиту неповнолітнього, який отримав тимчасові психічні (депресивний стан, сильне душевне хвилювання або інші психічні захворювання) чи фізичні розлади здоров'я то такий допит має проводитися у присутності фахівця. Вказала, рішення прийнятого на даній нараді, буде надіслано лист до районного управління освіти щодо визначення фахівців в галузі психології.
ВИРІШИЛИ:
Визнати, що якість досудового слідства, що проводиться Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві по кримінальним провадженням відносно неповнолітніх потребує покращення.
Прокуратурі Дніпровського району м. Києва посилити контроль за роботою Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві при розслідуванні та під час направлення до суду кримінального провадження відносно неповнолітніх.
У відповідності до вимог чинного КПК України, звернути увагу прокуратури Дніпровського району м. Києва та Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, на необхідність надання додаткової копії обвинувального акту при направленні кримінального провадження до суду для направлення службі по справам дітей.
Службі у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації узгодити питання з Київською міською державною адміністрацією до компетенції якої саме служби у справах дітей (за місцем проживання, за місцем навчання дитини чи за місцем розгляду справи) буде відноситься надання досудового звіту щодо неповнолітніх.
Службі у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та кримінальній міліції Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві неухильно виконувати вимоги, висвітлені в листі Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-1134/0/4 – 13 від 18.07.2013 року «Про деякі питання здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх», щодо звіту про неповнолітнього обвинуваченого у кримінальному провадженні щодо неповнолітнього.
Службі у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації узгодити питання з Дніпровським районним управлінням освіти щодо забезпечення суду фахівцями в галузі дитячої психіатрії, якими буде надаватися відповідна кваліфікована допомога неповнолітнім обвинуваченим.
Кримінальній міліції Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві посилити заходи профілактичної роботи, спрямовані на попередження злочинності серед неповнолітніх.
Нарада закінчена
Голова Дніпровського Прокурор Дніпровського
районного суду м. Києва району м. Києва
Хіміч В.М. Меєрович Б.В.
_03_03.png)
