ДОВІДКА
щодо стану судочинства Дніпровського районного суду м. Києва
за І півріччя 2013 року по кримінальним справам відносно неповнолітніх осіб.
Боротьба зі злочинністю неповнолітніх є однією з найважливіших проблем українського суспільства. На думку багатьох вчених, зростання підліткової злочинності пов'язано, перш за все, з соціально-економічною кризою, що супроводжується деформацією фундаментальних морально-етичних цінностей. Жертвами малолітніх злочинців зазвичай стають тварини, люди похолого віку, однолітки або молодші за віком особи. Не поодинокими є випадки, коли процес знущання над такими "жертвами" неповнолітні знімають на мобільний телефон, щоб згодом розмістити у соціальній мережі Інтернет.
Неповнолітні становлять таку вікову групу дітей, які перебувають в періоді психофізіологічного та соціального зростання, якому притаманне рольове експерементування. Через відсутність життєвого досвіду підліток не спроможній правильно оцінити ситуацію, що склалася, і, як наслідок, він вступає в конфлікт, що може призвести до порушення закону.
Дитяча злочинність зростає з кожним роком. Склалася загрозлива статистика злочинності неповнолітніх, котра у декілька разів перевищує темпи зростання злочинності дорослих. Кримінальноактивні підлітки стають резервом для дорослої та рецидивної злочинності.
Серед причин та умов скоєння злочинів неповнолітніми є збільшення кількості бездоглядних дітей, які потрапляють у подальшому до складу злочинців, виховання дітей у соціально-неблагополучних сім’ях на негативних прикладах аморальної поведінки своїх батьків, неналежна організація виховного процесу у навчальних закладах.
Зрозуміло, що успішне вирішення проблеми, пов'язаної зі злочинністю неповнолітніх багато в чому залежить від нормального соціального розвитку суспільства в цілому. Моральні відхилення у вихованні неповнолітніх мають викликати виняткову занепокоєність дорослої частини соціуму, держави; вимагають глибокого аналізу та вжиття всіх необхідних заходів для припинення та недопущення таких проявів. На дорослих покладається велика відповідальність, оскільки дитина копіює поведінку дорослих, зокрема й злочинців.
Велике значення для профілактики злочинності серед неповнолітніх має процесуальна діяльність судів, що здійснюють провадження у кримінальних справах. Ефективні правові заходи, які суди застосовують щодо неповнолітніх, можуть реально сприяти попередженню вчинення ними нових злочинів та виправленню підлітків.
Здійснюючи правосуддя суди повинні забезпечити захист гарантованих Конституцією України як неповнолітнього підсудного, так й інших учасників процесу.
В І півріччі 2013 року до Дніпровського районного суду м. Києванадійшло24 кримінальні провадження щодо 32 неповнолітніх осіб.
В І півріччі 2013 року Дніпровським районним судом м. Києва було розглянуто16 проваджень, щодо 22 осіб, із них
- з постановленням вироку - 1 провадження, щодо 3 осіб;
- закрито 1 провадження, щодо 1 особи;
- застосовано примусові заходи виховного характеру – 9 проваджень, щодо 11 осіб;
- застосовано примусові заходи медичного характеру – 2 провадження, щодо 2 осіб;
- повернуто прокурору для усунення недоліків та виконання вимог Кримінального процесуального кодексу України– 3 провадження, щодо 5 осіб.
Залишок на кінець звітного періоду становив 8 проваджень щодо 10 неповнолітніх осіб.
Станом на 06.09.2013 року нерозглянутими залишаються три провадження, щодо неповнолітніх, а саме:
1. кримінальне провадження по обвинуваченню Кравченка Х.В., 1995 р.н., за ч. 1 ст. 185 КК України (суддя Марченко М.В.) – справа знаходить на стадії судового розгляду, наступне судове засідання призначено на 04.09.2013 року
2. кримінальне провадження по обвинуваченню Самофала О.Ю., 1996 р.н., за ч. 1 ст. 185 КК України (суддя Марченко М.В.) – справа перебуває на стадії судового розгляду, наступне судове засідання призначено на 16.09.2013 року;
3. кримінальне провадження по обвинуваченню Черняк А.Л., 1997 р.н. та Василенка В.І., 1999 р.н., за ч.1 ст. 185 КК України (суддя Марченко М.В.) – справа перебуває на стадії судового розгляду, наступне судове засідання призначено на 06.09.2013 року.
Крім того, в І півріччі 2013 року в провадженні суду перебувало 11 кримінальних справ щодо 20 неповнолітніх осіб, з них 4 справи розглянуто (2 справи – з постановленням вироку, 2 справи – з закриттям провадження).
Залишок справ на кінець звітного періоду становив 7 справ щодо 13 неповнолітніх.
Прикладом притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності є кримінальне провадження № 12013110040004229 по обвинуваченню Стримбицького Євгена Анатолійовича, 13.04.1998 року народження, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,Гончарука Максима Анатолійовича, 11.01.1997 року народження,Ковальчука Дениса Вікторовича, 05.11.1998 року народження, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.
Неповнолітній підсудний Стримбицький Є.А., будучи неодноразово притягнутим до кримінальної відповідальності, а саме: 17.09.2012 року СВ Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві за ч. 3 ст. 185 КК України, 17.10.2012 року СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві за ч. 3 ст. 186 КК України, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, повторно вчинив умисний злочин при наступних обставинах.
Так, 09.03.2013 року приблизно о 19 год. 30 хв. неповнолітній обвинувачений Стримбицький Є.А., діючи за попередньою домовленістю з особою, що не досягла віку, з якого наступає кримінальна відповідальність, перебуваючи біля будинку № 13 по бул. Верховної Ради в м. Києві, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, зайшов до даного будинку, підійшов до квартири № 10, що розташована на першому поверсі та скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, діючи умисно з корисливих мотивів, через відчинені двері проник в дану квартиру, звідки повторно, таємно викрав майно, що належить потерпілому Коленському О.В., а саме: сумку, вартістю 140 грн., в якій знаходилися книги та зошити, які матеріальної цінності не становлять, гаманець, вартістю 50 грн., в якому були грошові кошти в сумі 600 грн. В цей час особа, яка не досягла віку, з якої наступає кримінальна відповідальність, стояла біля вищезазначеного будинку та спостерігала за навколишньою обстановкою з метою попередження неповнолітнього обвинуваченого Стримбицього Є.А. про виникнення небезпеки, після чого останній та особа, яка не досягла віку, з якої наступає кримінальна відповідальність, з місця вчинення злочину зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим завдали потерпілому Коленському О.В. матеріальної шкоди на загальну суму 840 грн.
Крім того, 18.04.2013 року, приблизно о 03 грн. 00 хв., неповнолітній обвинувачений Стримбицький Є.А., перебуваючи біля будинку № 16/2 по просп. П. Тичини в м. Києві, з метою повторного, таємного викрадення чужого майна, вступив у попередню змову з неповнолітніми обвинуваченими Гончаруком М.А. та Ковальчуком Д.В.
Так, здійснюючи свої злочинні наміри, неповнолітні обвинувачені Стримбицький Є.А., Гончарук М.А. та Ковальчук Д.В. зайшли до першого під’їзду вказаного будинку, піднялися на 16 поверх, після чого скориставшись тим, що за їх діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, діючи умисно, повторно, таємно викрали велосипед “Сусо”, вартістю 2 400 грн., що належить потерпілому Мерлиці Д.Л., після чого неповнолітні обвинувачені з місця вчинення злочину зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим завдали потерпілому Мерлиці Д.Л. матеріальної шкоди на суму 2 400 грн.
Крім того, 18.04.2013 року, приблизно о 03 грн. 20 хв., неповнолітній обвинувачений Стримбицький Є.А., перебуваючи біля будинку № 16/2 по просп. П. Тичини в м. Києві, з метою повторного, таємного викрадення чужого майна, вступив у попередню змову з неповнолітніми обвинуваченими Гончаруком М.А. та Ковальчуком Д.В.
Здійснюючи свої злочинні наміри, неповнолітні обвинувачені Стримбицький Є.А., Гончарук М.А. та Ковальчук Д.В. зайшли до другого під’їзду вказаного будинку, піднялися на 13 поверх, після чого скориставшись тим, що за їх діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, діючи умисно, повторно, таємно викрали велосипед “Giant”, вартістю 3 500 грн., що належить потерпілій Дімопулос Я.Я., після чого неповнолітні обвинувачені з місця вчинення злочину зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим завдали потерпілій Дімопулос Я.Я. матеріальної шкоди на суму 3 500 грн.
Крім того, 18.04.2013 року, приблизно о 03 грн. 20 хв., неповнолітній обвинувачений Стримбицький Є.А., перебуваючи біля будинку № 1-А по вул. Шумського в м. Києві, з мето повторного, таємного викрадення чужого майна, вступив у попередню змову з неповнолітніми обвинуваченими Гончаруком М.А. та Ковальчуком Д.В.
Здійснюючи свої злочинні наміри та скориставшись тим, що за їх діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, неповнолітній обвинувачений Гончарук М.А. через відчинені двері проник до приміщення ТОВ “Акважитлосервіс”, звідки повторно, таємно викрав монітор до комп’ютера торгової марки “LG”, вартістю 503 грн. 16 коп. та системний блок торгової марки “Intel”, вартістю 4 186 грн. 49 коп., що належить ТОВ “Акважитлосервіс”. В цей час неповнолітні обвинувачені Стримбицький Є.А. та Ковальчук Д.В. стояли та спостерігали за навколишньою обстановкою з метою попередження неповнолітнього обвинуваченого Гончарука М.А. про виникнення небезпеки, після чого неповнолітні обвинувачені з місця вчинення злочину зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим завдали ТОВ “Акважитлосервіс” матеріальної шкоди на загальну суму 4 689 грн. 65 коп.
На початку судового засідання неповнолітні підсудні не визнавали крадіжку майна ТОВ “Акважитлосервіс” з проникненням до приміщення, вказавши на те, що до даного приміщення вони проникли з метою погрітися, а потім виник умисел на вчинення крадіжки. В той же час, неповнолітні обвинувачені Стримбицький Є.А., Гончарук М.А. та Ковальчук Д.В. в судових дебатах та в останньому слові визнали факт проникнення в приміщення ТОВ “Акважитлосервіс” з метою крадіжки монітора та системного блока для комп’ютера.
Вина неповнолітніх обвинувачених Стримбицького Є.А., Гончарука М.А. та Ковальчука Д.В. у вчинених злочинах підтверджується показами потерпілих та зібраними й дослідженими доказами.
При обранні покарання неповнолітнім обвинуваченим суд, у відповідності зі ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини вчинених злочинів, дані про осіб неповнолітніх обвинувачених, які навчаються, крім неповнолітнього обвинуваченого Стримбицького Є.А., який ні навчається, ні працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебувають, раніше не судимі, однак, притягувалися до кримінальної відповідальності.
Пом’якшуючими покарання обставинами відносно неповнолітніх обвинувачених Стримбицького Є.А., Гончарука М.А. та Ковальчука Д.В. суд визнав чистосердечне розкаяння в скоєному та вчинення злочинів неповнолітніми.
Обтяжуючих покарання обставин відносно неповнолітніх обвинувачених Стримбицького Є.А., Гончарука М.А. та Ковальчука Д.В. судом не встановлено.
Для виправлення та перевиховання неповнолітніх обвинувачених Стримбицького Є.А., Гончарука М.А. та Ковальчука Д.В. судом обрано покарання у виді позбавлення волі, а саме.
Неповнолітнього обвинуваченого Стримбицького Євгенія Анатолійовича визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання: за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі; по ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначеноСтримбицькому Є.А. покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Неповнолітньогообвинуваченого Гончарука Максима Анатолійовича визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначеноГончаруку М.А. покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнено Стримбицього Є.А. та Гончарука М.А. від призначеного покарання, якщо вони протягом 2 років не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов’язки.
Згідно ст. 76 КК України зобов’язано Стримбицького Є.А. та Гончарука М.А. не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Неповнолітнього обвинуваченого Ковальчука Дениса Вікторовича визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначеноКовальчуку Д.В. покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільненоКовальчука Д.В. від призначеного покарання, якщо він протягом 1 року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
Згідно ст. 76 КК України зобов’язаноКовальчука Д.В. не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Особливу увагу слід звернути на справу по обвинуваченню неповнолітніх Степаненка Дмитра Максимовича, 05.06.1997 р.н, та Анене Артура Мартіновича, 27.12.1996 р.н., у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, в якій яскраво висвітлені суттєві недоліки та помилки, допущені на стадії попереднього розслідування.
Так, органами досудового слідства підсудні Степаненко Д.М. та Анене А.М. обвинувачуються у таємному викрадені чужого майна, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а також у тому, що вони своїми умисними діями вчинили незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, однак, злочин не закінчили з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили всіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Допитані в судовому засіданнів підсудні Степаненко Д.М. та Анене А.М. свою вину у вчиненні злочинів за епізодами від 04.07.2011 року, викрадення майна з автомобіля “Опель Вектра”, д.н.з. АА 8166 НО, за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 17; 24.10.2011 року, викрадення майна з автомобіля “ВАЗ 2101”, д.н.з. 8485 КИ, за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 9; 19.12.2011 року, викрадення майна з автомобіля “ВАЗ 21074”, д.н.з. 80861 КК, за адресою: м. Київ, вул. П.Тичини, 12; 26.12.2011 року, викрадення майна з автомобіля “Таврія”, д.н.з. АА 8984 ІР, за адресою: м. Київ, вул. А. Малишка, 21; 08.01.2012 року, викрадення майна з автомобіля “Опель Віваро”, д.н.з. АА 1422 КР, за адресою: м. Київ, вул. Микитенка, 7-В; 13.03.2012 року, викрадення майна з автомобіля “ГАЗ -2705”, д.н.з. АІ 4352 АТ, за адресою: м. Київ, вул. П.Тичини, 20 - Г; 19.04.2012 року, викрадення майна з автомобіля “Тойота Авенсіс”, д.н.з. АА 9082 ІН, за адресою: м. Київ, вул. Микитенка, 7; 30.06.2012 року, викрадення майна з автомобіля “Субару Форестер”, д.н.з. АА 5712 СІ, за адресою: м. Київ, вул. Мільчакова, 3, не визнали, повідомили суду, що вину у скоєнні вказаних злочинів, на досудовому слідстві, визнали під тиском працівників міліції, а на відтворенні обстановки та обставин події повідомляли про обставини крадіжок та місце злочинів за вказівкою працівників міліції, повідомили, що явки з повинною по даним епізодам писали під диктовку.
Крім того, під час проведення з підсудними відтворення обстановки та обставин події їх законні представники участі не приймали. Даний факт свідчить про цілковиту відсутність контролю за діями слідства зі сторони прокуратури.
Причетність до цих злочинів підсудних чи інших осіб необхідно було перевірити шляхом проведення комплексу слідчих та оперативно-розшукових заходів.
Дані факти, свідчать про порушення органами досудового слідства вимог ст. 64 КПК України (в редакції 1960 року), якою передбачено, що при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню, зокрема, подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину. Невиконання цього, призводить до неповноти досудового слідства, оскільки за епізодами вчинення крадіжок майна від 04.07.2011 року, 24.10.2011 року, 19.12.2011 року, 26.12.2011 року, 08.01.2012 року, 13.03.2012 року, 19.04.2012 року, 30.06.2012 року доказами у справі є: показання самих підсудних, викладені в явках з повинною, що, як підсудні показали в судовому засіданні, вони писали під тиском працівників міліції, протоколи допиту обвинувачених та протоколи відтворення обстановки та обставин події, а також покази потерпілих.
Органами досудового слідства належним чином не перевірялася версія щодо можливої причетності до вчинення злочину інших осіб.
Суд визнав, що допущені порушення кримінально-процесуального законодавства та неповнота проведення досудового слідства по даній справі перешкоджають повно, всебічно та об’єктивно розглянути справу, встановити істину по справі та не можуть бути усунуті в судовому засіданні, оскільки для їх усунення потрібне проведення комплексу слідчих дій та оперативно розшукових заходів спрямованих на збирання нових доказів, враховуючи те, що суд не є органом розслідування, і у відповідності до вимог ст. 315 – 1 КПК України (в редакції 1960 року) та вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 “Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування” - завдання судових доручень є перевірка і уточнення фактичних даних, одержаних під час судового слідства, а не усунення неповноти досудового слідства.
Тому постановою суду від 25.04.2013 року виділено з кримінальної справи по обвинуваченню Степаненка Дмитра Максимовича та Анене Артура Мартіновича матеріали справи по обвинуваченню їх у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, щодо епізодів крадіжок від 04.07.2011 року, 24.10.2011 року, 19.12.2011 року, 26.12.2011 року, 08.01.2012 року, 13.03.2012 року, 19.04.2012 року, 30.06.2012 року.
Кримінальну справу в частині виділеного провадження по обвинуваченню Степаненка Дмитра Максимовича та Анене Артура Мартіновича у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України повернуто прокурору Дніпровського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.
Приклад даної кримінальної справи свідчить про те, що значна кількість осіб, які вчинили злочини в зазначеній сфері, залишаються не встановленими та не несуть кримінальної відповідальності за вчинені ними злочини.
В подальшому дану кримінальну справу по іншим епізодам, вказаних в обвинувальному висновку 25.04.2013 року було розглянуто з винесенням вироку.
Слід додати, що за даними статистики Дніпровського районного суду в І півріччі 2013 року існує тенденція зростання надходженя кількості кримінальних справ про притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності у порівнянні з І півріччям 2012 року.
Так в І півріччі 2012 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшло 27 кримінальних справ щодо 27 неповнолітніх осіб, з них 15 справ - розглянуто ( 9 справ - з постановленням вироку, 5 справ – з закриттям провадження). Залишок справ на кінець звітного періоду становив 12 справ щодо 15 неповнолітніх осіб.
Голова Дніпровського
районного суду м. Києва В.М.Хіміч
_03_03.png)
