Інформація з приводу доступу ЗМІ до судових засідань

Інформація з приводу доступу ЗМІ до судових засідань

17 жовтня 2024 року у соціальній мережі Facebook журналісткою Аліною Кондратенко опубліковано інформацію про заборону фотографувати мобільним телефоном обвинувачених та їх адвокатів.

Щодо вказаної публікації Дніпровський районний суд м. Києва вважає за необхідне повідомити наступне. 

Дніпровським районним судом м. Києва розглядається кримінальне провадження за обвинуваченням Клюге І.Г. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 371, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ст. 340 КК України, Матюші В.О. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 372, ч. 1 ст. 396 КК України, Сайчука А.Ф. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України.

17 жовтня 2024 року під час судового засідання захисник обвинуваченої Клюге І.Г. -Мась С.М. повідомив суд про те, що вільний слухач – журналіст, який був присутній у попередньому судовому засіданні, не виконав розпорядженнясуду про заборону фотозйомки та відеозапису обвинувачених, а також розповсюдження цих матеріалів в мережі інтернет, проти чого вони заперечували, та виклав фото із зображенням обвинуваченої Клюге І.Г. в YouTube (автор: MokRek). Вказану інформацію підтвердили обвинувачені та інші захисники в судовому засіданні та надали відповідний доказ.

З огляду на такі дії вільного слухача, обвинувачені та захисники клопотали про встановлення особи, яка присутня 17 жовтня 2024 року у залі судового засідання, та заперечували проти здійснення фотозйомки та відеозапису їх в цьому судовому засіданні.

Головуючою суддею встановлено особу вільної слухачки – журналістки Аліни Кондратенко, яка повідомила суд про те, що знає про правила поведінки осіб, присутніх в судовому засіданні, та виявила бажання здійснювати фото- та відеозйомку учасників. Судом повідомлено вільній слухачці - журналістці, що вона має обов’язок дотримуватися вказаного порядку та роз’яснено право вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої, що передбачено в ч. 6 ст. 27 КПК України.

Встановлюючи у судовому засіданні обмеження фотозйомки та відеозапису учасників процесу, які заперечують про здійснення цих заходів, суд зобов’язаний діяти відповідно до вимог діючого законодавства та з урахуванням інтересів всіх учасників кримінального провадження, які звернулися за захистом своїх прав безпосередньо до суду.

З огляду на те, що у попередньому судовому засіданні відбулось порушення прав обвинувачених, які заперечували проти їх фотозйомки та відеозапису, зауваження журналістці Аліні Кондратенкоу судовому засіданні 17 жовтня 2024 року головуючим суддею було зроблено після того, як вона продовжила знімати учасників процесу, які проти цього заперечували, на мобільний телефон.   

Звертаємо увагу, що у відкритому судовому засіданні має право бути присутньою будь-яка особа.

Головуючий суддя в справі має право зʼясувати, хто з представників медіа та інших субʼєктів комунікації присутній в залі судового засідання.

За загальним правилом розгляд справ проводиться усно та відкрито, крім випадків, передбачених процесуальними кодексами (ч. 2 ст. 27 Кримінального процесуального кодексу України, ч. 7 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України, ч. 8 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, ч. 8 ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства України).

У залі судового засідання журналісти та інші субʼєкти комунікації, зобовʼязані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну неповагу до суду.

Обов’язок додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого в судовому засіданні чітко передбачено в ст. 329 КПК України.

Проведення фотозйомки, відеозапису, трансляції судового засідання у кримінальних провадженнях здійснюється на підставі ухвали суду, з урахуванням думки сторін та можливості таких дій без шкоди для судового розгляду (ч. 6 ст. 27 КПК України).

Здійснення фото- чи відеофіксації фізичних осіб (представника, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, свідка, експерта та інші) без їх згоди може вважатися порушенням права, гарантованого статтею 32 Конституції України на недоторканість особистого життя.

Представники медіа та інші особи, що здійснюють аудіо-/відео фіксацію чи трансляцію судового засідання під час висвітлення отриманої в суді інформації мають дотримуватись вимог статтей 32, 62 Конституції України, Закону України «Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста» та Кодексу етики українського журналіста, а саме:

- відеозапис та подальшу демонстрацію таких осіб, як підозрюваний, обвинувачений, свідок, експерт, потерпілий, позивач, відповідач, треті та заінтересовані особи, проводити за умови отримання їх особистого дозволу;

- у кримінальних провадженнях дотримуватись принципу презумпції невинуватості, встановленого статтею 62 Конституції України, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.

Дніпровський районний суд м. Києва дотримується принципів гласності та відкритості, які є одними із загальних засад судочинства.