Засади використання автоматизованої системи документообігу Дніпровського районного суду (редакція від 25 лютого 2020 року)

“ЗАТВЕРДЖЕНО”

рішенням зборів суддів Дніпровського районного

суду м. Києва від

«25» лютого 2020 року

Голова зборів О. Бірса

___________________________

 

ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ ДОКУМЕНТООБІГУ СУДУ

І. Загальні положення 

1.1. Документообіг Дніпровського районного суду м. Києва (далі документообіг суду) - це проходження документів в суді з моменту їх створення або одержання до завершення виконання або відправлення.

1.2 Документи незалежно від способу фіксації та відтворення інформації проходять і опрацьовуються в суді на єдиних організаційних та правових засадах організації документообігу.

1.3. Порядок документообігу у суді регламентується Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (далі – Положенням), затвердженого рішенням Ради суддів України від 12.04.2018 р. №16 та Інструкцією з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міста Києва та Севастополя, апеляційному суді АРК та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.12.2013 р. №173.

1.4. Положення визначає порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в Дніпровському районному суді м. Києва (далі - автоматизована система), яка забезпечує :

реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції, в тому числі судових справ, етапів їх руху;

об’єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями Дніпровського районного суду м. Києва з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження);

визначення присяжних для судового розгляду з числа осіб, які внесені до відповідних списків;

надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду судових справ у випадках, встановлених законом;

оприлюднення передбаченої Положенням інформації для розміщення на веб-сайтах судів веб-порталу "Судова влада України";

виготовлення та збереження оригіналів електронних документів суду;

централізоване зберігання оригіналів електронних документів суду та інших процесуальних документів, в тому числі оригіналів електронних судових рішень, виготовлених судом;

підготовку та автоматичне формування статистичних даних, узагальнюючих, аналітичних показників, отриманих на підставі внесеної до автоматизованої системи інформації;

видачу копій судових рішень, виконавчих документів на підставі наявних у автоматизованій системі даних;

автоматичне надсилання засобами електронного зв’язку оригіналів електронних документів суду (в тому числі текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень) учасникам судового процесу (провадження) за їх заявками; 

передачу судових справ до електронного архіву.

1.5. Для функціонування автоматизованої системи працівники апарату Дніпровського районного суду м. Києва забезпечують:

своєчасне внесення до автоматизованої системи достовірних даних (інформації про стан розгляду судової справи, оригіналів електронних судових рішень, відомостей про набрання судовим рішенням законної сили тощо) та направлення необхідних відомостей до Єдиного державного реєстру судових рішень;

своєчасне надання (позбавлення) права доступу до автоматизованої системи її користувачам;

захист інформації автоматизованої системи в суді;

своєчасне надсилання засобами електронного зв’язку оригіналів електронних документів суду (в тому числі текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень) учасникам судового процесу (провадження) за їх заявками;

інформування адміністратора автоматизованої системи та ДСА України про проблеми, що виникають під час використання автоматизованої системи.

1.6. Збори суддів Дніпровського районного суду м. Києва мають визначені цим Положенням повноваження щодо розгляду питань стосовно порядку функціонування автоматизованої системи.

 

ІІ. Цілі та завдання Засад використання автоматизованої системи документообігу суду

 

2.1 Засади визначають порядок функціонування АСДС в Дніпровському районному суді м. Києва.

2.2 АСДС має забезпечувати:

1) автоматизацію діловодства в Дніпровському районному суді м. Києва, у тому числі обмін інформаційними ресурсами у межах окремих органів, між судами та учасниками судового процесу;

2) реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції, внутрішніх документів, судових справ, матеріалів судового провадження, скарг, заяв, клопотань та інших передбачених законом процесуальних документів, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження та фіксування етапів руху інформаційних ресурсів;

3) ведення єдиних довідників АСДС, обов’язкових для використання всіма судами, у тому числі довідника учасників судової справи;

4) викладення (формування) оригіналів електронних судових рішень, виконавчих документів, інших документів у формі ЕД, створення ЕКПД доказів, процесуальних та інших документів, що подаються у паперовій формі, розмітка створених документів;

5) збереження інформаційних ресурсів в електронному архіві та їх автоматизоване надсилання (відповідно до Протоколів обміну, затверджених адміністратором) до Єдиного державного реєстру судових рішень, Єдиного державного реєстру виконавчих документів та ЦБД, у тому числі для підготовки та автоматизованого формування статистичних даних, узагальнюючих та аналітичних показників, звітності про стан здійснення судочинства, тощо;

6) об’єктивний та неупереджений розподіл судових справ за допомогою модуля автоматизованого розподілу в судах загальної юрисдикції між суддями з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ;

7) об’єктивне та неупереджене визначення присяжних за допомогою модуля автоматизованого розподілу в судах загальної юрисдикції у порядку черговості, з урахуванням граничних меж їх зайнятості та в хронологічному порядку надходження судових справ;

8) надсилання через контакт-центр виконавчих документів, судових рішень, повідомлень, судових повісток, судових повісток-повідомлень та інших процесуальних документів або їх веб-адрес в Єдиному державному реєстрі судових рішень учасникам судового процесу та іншим особам за допомогою електронної пошти або інших засобів зв’язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику;

9) надання особам інформації про стан розгляду судових справ за допомогою електронного кабінету, контакт-центру та веб-порталу у випадках, встановлених законом;

10)  розміщення на веб-порталі оголошень про виклик в суд осіб (відповідача, третьої особи, свідка), зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи яких невідоме; оприлюднення у випадках, встановлених законом, іншої інформації на веб-порталі, веб-сайтах Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

11) видачу паперових копій судових рішень та виконавчих документів на підставі наявних у АСДС даних;

12) інші можливості, створені адміністратором відповідно до взятих на себе договірних зобов’язань.

2.3. Для функціонування АСДС адміністратор здійснює: технічний супровід та підтримку працездатності АСДС в цілому, згідно з вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі – Положенням), затвердженого рішенням Ради суддів України від 12.04.2018 р. №16; створення, вдосконалення та супроводження АСДС; адміністрування централізованих ресурсів судів та органів системи правосуддя, надання до них доступу; забезпечення зберігання та захисту даних централізованих ресурсів, у тому числі шляхом визначення концепції захисту від несанкціонованого доступу та засобів і методів забезпечення цілісності їх баз даних; координацію і супроводження створення комплексної системи захисту інформації інформаційно-телекомунікаційної системи в органах, що використовують АСДС, як складову інформаційно-телекомунікаційної системи; затвердження єдиної політики безпеки використання АСДС, обов’язкових до застосування цими органами; підтримку сервісу обміну обліково-статистичними та реєстраційно-контрольними картками, електронними документами суду, органу системи правосуддя з ЦБД у відповідності до протоколів обміну, затверджених адміністратором; виконання цих та інших функцій, передбачених Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (далі – Положенням), затвердженого рішенням Ради суддів України від 12.04.2018 р. №16 та взятими на себе договірними зобов'язаннями.

2.4. Для функціонування АСДС ДСА України забезпечує:

1) підготовку нормативних документів щодо використання АСДС та інших підсистем;

2) адміністратора - технічними, фінансовими і організаційними ресурсами, в обсязі, необхідному в тому числі для: розробки, експлуатації та супроводження відповідних підсистем, модулів та комп’ютерних програм; навчання користувачів АСДС та інших підсистем під час їх використання; організації захисту інформації в органах, що використовують АСДС; організації технічної та інформаційної підтримки користувачів АСДС за допомогою веб-порталу, контакт-центру, тощо;

3) Дніпровський районний суд м. Києва - технічними, фінансовими і організаційними ресурсами, необхідними для впровадження, захисту та використання АСДС;

4) моніторинг технічного стану АСДС та захищеності її даних.

2.5. Для функціонування АСДС  Дніпровський районний суд м. Києва забезпечує:

1) своєчасне внесення до підсистем АСДС повних та достовірних даних щодо діяльності суду: інформації про рух документів, про наявність або відсутність на роботі посадових осіб та суддів, інших даних, необхідних для проведення автоматизованого розподілу, інформації щодо стану розгляду скарги, судової справи, внесення оригіналів електронних судових рішень, інших ЕД, ЕКПД, відомостей про набрання судовим рішенням законної сили, тощо;

2) своєчасне надання, обмеження, припинення, зупинення або позбавлення користувачів права доступу до підсистеми АСДС, що використовується в Дніпровському районному суді м. Києва;

3) захист інформації в підсистемі АСДС, що використовуються в Дніпровському районному суді м. Києва;

4) своєчасне інформування адміністратора про проблеми технічного характеру, що виникають під час використання АСДС.

 

ІII. Особливості функціонування автоматизованої системи

 

3.1. У Дніпровському районному суді м. Києва використовуються тільки комп’ютерні програми для організації автоматизованого розподілу, документообігу, кадрового, бухгалтерського, фінансового та статистичного обліку, технічної фіксації ходу і результатів процесуальних дій, проведення відеоконференцій та відео-трансляцій, а також веб-сайти, виключні майнові права інтелектуальної власності у повному обсязі на які належать державі в особі ДСА України.

3.2. Технічний супровід та підтримка працездатності АСДС, модуля автоматизованого розподілу, здійснюються адміністратором на підставі договорів, укладених з головними розпорядниками бюджетних коштів.

3.3. Для Дніпровського районного суду м. Києва  автоматизований розподіл судових справ та визначення присяжних здійснюється за єдиними правилами, встановленими цими Засадами та Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (далі – Положенням), затвердженого рішенням Ради суддів України від 12.04.2018 р. №16.

 

ІV. Функціональні обов’язки та права користувачів автоматизованої системи

 

4.1. Функціональні обов’язки, права користувачів автоматизованої системи, надання та позбавлення права доступу до неї в Дніпровському районному суді м. Києва визначаються на підставі наказів керівника апарату суду.

Налаштування автоматизованого робочого місця користувача автоматизованої системи у відповідності до функціональних обов’язків та прав доступу, визначених наказом керівника апарату суду, здійснює технічний адміністратор Дніпровського районного суду м. Києва.

Електронні примірники наказів керівника апарату суду щодо визначення функціональних обов’язків, прав користувачів автоматизованої системи, надання та позбавлення права доступу до неї вносяться до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня, що настає після їх підписання.

4.2. Користувачі автоматизованої системи відповідно до своїх прав вносять до бази даних автоматизованої системи передбачену Положенням інформацію.

4.3. Використання ЕЦП уповноваженими на це користувачами автоматизованої системи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про електронний цифровий підпис". Відмова користувача автоматизованої системи, уповноваженого на використання ЕЦП, від отримання та використання ЕЦП з будь-яких підстав не допускається.

4.4. Користувачі автоматизованої системи зобов’язані виконувати вимоги Положення та забезпечувати конфіденційність інформації, яка в ній міститься.

4.5. Персональну відповідальність за забезпечення належної організації функціонування автоматизованої системи в Дніпровському районному суді м. Києва несе керівник апарату суду, а за забезпечення її належного технічного функціонування – технічний адміністратор Дніпровського районного суду м. Києва.

4.6. Незаконне втручання в роботу автоматизованої системи тягне відповідальність, установлену законом.

V. Реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху 

5.1. Вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується працівниками апарату Дніпровського районного суду м. Києва, яким надано доступ до автоматизованої системи відповідно до їх функціональних обов’язків, і реєструється в автоматизованій системі в день її надходження. У разі неможливості з об’єктивних причин здійснити реєстрацію вхідної кореспонденції в день її надходження, така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду із зазначенням причин встановлення такого терміну.

5.2. На кожний вхідний, у тому числі процесуальний, документ в автоматизованій системі створюється реєстраційна картка, яка містить інформацію щодо реквізитів та руху документа. Особливості заповнення реєстраційної картки визначаються відповідними інструкціями з діловодства.

До реєстраційної картки може додаватися копія оригіналу паперового документу у вигляді вкладеного цифрового файла.

5.3. Дата реєстрації та вхідний номер документа, що складається з номера за порядком у відповідному році та року реєстрації, формуються автоматизованою системою автоматично.

5.4. Кожній судовій справі надається єдиний унікальний номер, який формується автоматизованою системою автоматично в суді першої інстанції та залишається незмінним незалежно від проходження судової справи в інстанціях чи надходження судової справи за підсудністю з іншого суду будь-якої юрисдикції, в тому числі в разі повторного надходження судової справи після її належного оформлення, та який повинен обов’язково вказуватися судами всіх інстанцій в судовому рішенні.

Структура єдиного унікального номера судової справи є такою: код Дніпровського районного суду м. Києва (755) / номер судової справи за порядком у поточному році / рік реєстрації (дві цифри).

5.5. Автоматизованою системою може автоматично формуватися номер провадження судової справи, необхідний для діловодства відповідного суду. Цей номер може містити, зокрема, індекс, код суду, номер судової справи за порядком у поточному році, рік реєстрації, інші дані, необхідні для діловодства відповідного суду.

5.6. Вихідний номер документа, що підлягає надсиланню, автоматично формується автоматизованою системою таким чином:

у листуванні щодо судових справ вихідний номер складається з єдиного унікального номера судової справи із зазначенням через дріб номера за порядком і через дріб – поточного року;

у листуванні щодо інших документів вихідний номер складається з номера номенклатури справ суду, в якому зберігаються матеріали, із зазначенням через дріб номера за порядком у межах кожної номенклатури і через дріб – поточного року.

5.7. Внесення змін, видалення реєстраційних даних щодо конкретної судової справи не допускається, крім випадків, зумовлених необхідністю, що підтверджується матеріалами судової справи, виправлення технічних помилок, описок тощо. Зміни та видалення реєстраційних даних фіксуються автоматизованою системою автоматично.

VI. Повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями

 

6.1. Збори суддів Дніпровського районного суду м. Києва мають право запроваджувати спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ.

Спеціалізація суддів визначається із розрахунку розподілу не менше двох суддів на одну спеціалізацію.

6.2. Спеціалізація суддів визначена відповідно до рішення зборів:

 - судді, уповноважені на здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх осіб: Марченко М.В., Сазонова М.Г., Іваніна Ю.В., Федосєєв С.В., Мельниченко Л.А., Дзюба О.А.

 - розгляд окремих доручень судів країн ближнього та дальнього зарубіжжя всі судді цивільної спеціалізації;

 - розгляд кримінальних проваджень щодо службових осіб, які займають особливе відповідальне становище відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про державну службу» та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців відповідно до КПК України здійснюється суддями, які мають стаж роботи понад 5 років;

 - розгляд справ про адміністративні правопорушення - судді кримінальної спеціалізації, які мають повноваження.

До суддів цивільної спеціалізації входять судді: Гаврилова О.В., Галаган В.І., Марфіна Н.В., Савлук Т.В., Виниченко Л.М., Яровенко Н.О., Чех Н.А., Арапіна Н.Є., Астахова О.О., Коваленко І.В., Вернидубов Я.І., Гончарук В.П., Катющенко В.П.

До суддів кримінальної спеціалізації входять судді: Бірса О.В., Метелешко О.В., Бовкун Е.М., Курило А.В., Федосєєв С.В., Марченко М.В., Іваніна Ю.В., Левко В.Б., Галига І.О., Мельниченко Л.А., Старовойтова С.М., Сазонова М.Г., Козачук О.М.

6.3. Збори суддів відповідного суду визначають склад колегій суддів суду.

Кількісний склад колегії суддів визначається процесуальним законодавством.

До складу колегії може бути включений резервний або запасний суддя на заміну основного судді зі складу колегії суддів у разі неможливості останнім здійснювати правосуддя.

6.4. Збори суддів Дніпровського районного суду м. Києва мають право визначати засади формування колегії суддів без здійснення повторного автоматизованого розподілу судових справ у випадках :

визначення колегіального складу суду першої інстанції;

необхідності внесення змін до складу колегії суддів у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді (крім головуючого, судді-доповідача) (суддів), його (їх) відпусткою, відрядженням та в інших випадках, у яких суддя (крім головуючого, судді-доповідача) не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ;

повернення до суду вищої інстанції судової справи, в якій судові рішення скасовувались з передачею судової справи на новий розгляд до суду нижчої інстанції;

розподілу позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, які надійшли до суду повторно з передбачених процесуальним законом підстав.

6.5. Збори суддів Дніпровського районного суду м. Києва мають право визначати особливості здійснення автоматизованого розподілу судових справ:

у випадках виконання суддями іншої роботи, не пов’язаної із здійсненням правосуддя (узагальнення судової практики, аналізи стану здійснення судочинства, участь у спеціальній підготовці кандидата на посаду судді, підготовці суддів та працівників апаратів судів, а також здійснення науково-викладацької діяльності в Національній школі суддів України);

у випадках виявлення значної різниці в навантаженні на суддів (колегію суддів);

у випадках знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу обладнання, комп'ютерних програм або настання інших обставин, що об’єктивно унеможливлюють роботу автоматизованої системи та проведення автоматизованого розподілу фіксуються актами, складеними комісією під головуванням керівника апарату (секретаріату), із зазначенням у них дати, часу настання та закінчення дії відповідних обставин, причин виникнення, заходів, вжитих для їх усунення. Судові справи у цей період не розподіляються за виключенням випадків, передбачених пунктом 25 цього Положення.

Про відновлення працездатності автоматизованої системи складається відповідний акт.

справи, які відповідно до законодавства підлягають реєстрації та/або розгляду в неробочі дні в Дніпровському районному суді м. Києва здійснюється відповідно до графіку чергування суддів.

6.6. Збори суддів Дніпровського районного суду м. Києва мають право визначати коефіцієнт складності категорій судових справ, особливості розподілу судових справ при виконанні суддею інших повноважень, не пов’язаних із здійсненням правосуддя. коефіцієнт адміністративних посад, коефіцієнт, що враховує форму участі судді в розгляді судової справи, тощо. Коефіцієнти складності судових справ у Дніпровському районному суді міста Києва за замовчуванням  визначаються за Загальним класифікатором спеціалізацій суддів та категорій справ. За витятком коефіцієнтів складності судових справ у кримінальних провадженнях: загальний коефіцієнт складності у кримінальних провадженнях/справах, клопотаннях та скаргах у кримінальних провадженнях, клопотаннях про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, про звільнення від кримінальної відповідальності - 1 (за замовчуванням); коефіцієнт складності - 5, встановлюється у кримінальних провадженнях, у яких відповідно до законодавства передбачено колегіальний розгляд, в тому числі у кримінальних провадженнях, за участю присяжних засідателів (поточна складність) (ч.3 ст.110, ч.1 ст.111, ст.112, ст.113, ч.1 ст.114, ч.2 ст.114-1, ч.1, 2 ст.115, ч.2 ст.147, ч.2, 3 ст.149, ч.3, 4, 5 ст.152, ч. 5 ст.153, ч.5 ст.185, ч.5 ст.186, ч.3, 4 ст.187, ч.4 ст.189, ч.4 ст.190, 4.5 ст.192, ч.3 ст.194-1, ч.3 ст.199, ч.2 ст.201, ч.3 ст.201-1, ч.2, 3 ст.209, ч.2 ст.252, ч.1 ст.255, ст.257, ч.2, 3 ст.258, ст.258-3, ч.3 ст.258-5, ч.4, 5 ст.260, ст.261, ч.3 ст.262, ч.3 ст.263-1, ч.3 ст.265, ч.3 ст.265-1, ч.2 ст.267, ч.3 ст.270-1, ч.2 ст.274, ч.3 ст.277, ч.3 ст.278, ч.3 ст.279, ч.3 ст.280, ч.3 ст.281, ч.3 ст.282, ч.3 ст.289, ч.3 ст.292, ч.2 ст.294, ч.4 ст.297, ч.4 ст.301, ч.4 ст. 303, ч.3 ст.305, ч.2 ст.306, ч.3 ст.307, ч.3 ст.308, ч.3 ст.312, ч.3 ст.313, ч.3 ст.314, ч.2 ст.315, ч.3 ст.344, ч.4 ст. 344, ч.3 ст.345, ч.4 ст.345, ч.3 ст.345-1, ч.4 ст.345-1, ч.3 ст.346, ч.2 ст.347, ч.2 ст.347-1, ст.348, ст.348-1, ст.349, ст.349-1, ч.3 ст.350, ч.2 ст.352, ч.4 ст.368, ч.3 ст.377, ч.2 ст.378, ст.379, ч.3 ст.398, ч.3 ст.399, ст.400, ч.4 ст.404, ч.4 ст.408, ч.3 ст.410, ч.3 ст.414, ст.416, ст.417, ч.5 ст.426-1, ч.1 ст.437, ч.2 ст. 437, ч.1, 2 ст.438, ч.1, 2 ст.439, ст.441, ст.442, ст.443, ч.1, 2 ст.446, ч.2, 3 ст.447 КК України).

Судді, який приймає участь у колегії при розгляді кримінальних проваджень/справ, визначається коефіцієнт у розмірі 0,5 від коефіцієнту визначеному головуючому судді.

Визначити наступні коефіцієнти складності судових справ у кримінальних провадженнях (з врахуванням коефіцієнтів у справах, де передбачено колегіальний розгляд):

Злочини проти основ національної безпеки України (ст.109- ст.114-1 КК України) -5;

Злочини проти життя та здоров’я особи:

- (ст.115 - 124 КК України) - 5;

- (ст. 125 - 145 КК України) - 3;

Злочини проти волі, честі та гідності особи - (ст.146 - 151-2 КК України) - 3;

Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи - (ст.152 - 156 КК України )- 4;

Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина - (ст. 157 - ст. 184 КК У країни) - 3;

Злочини проти власності:

- (ст. 185 КК України) - 2;

- (ст.186, 193 - 198 КК України) - 3;

- (ст. 187 - 192 КК України) - 4;

Злочини у сфері господарської діяльності (ст.199 - 233 КК України) - 5;

Злочини проти довкілля (ст.236 - 254 КК України) - 3;

Злочини проти громадської безпеки:

- (ст. 255 - 262 КК України) - 5;

- (ст. 263 - 270-1 КК України - 4;

Злочини проти безпеки виробництва (ст.271 - 275 КК України) - 4;

Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (ст.276 - 292 КК України) - 4;

Злочини проти громадського порядку та моральності (ст.293 - 304 КК України) -4;

Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення:

- (ст.305 - 308 КК України) - 5

- (ч.1, 2 ст.309, ч.1 ст.310, ч.1 ст.311 КК України) - 2;

- (ч.3 ст.309, ч.2 ст.310. ч.2, 3 ст.311 КК України) - 3;

- (ст.312 -327 КК України) - 4.

Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації (ст.328 - 337 КК України) - 4.

 

Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та злочини проти журналістів (ст.338-360 КК України) - 4.

Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку (ст.361 -363-1 КК України)-3;

Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг (ст.364 - 370 КК України) - 5;

Злочини проти правосуддя (ст.371- 400-1 КК України) - 5;

Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) (ст.402 - 435 КК України) - 5;

Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (ст.436 - 447 КК України) - 5.

6.7. В Дніпровському районному суді м. Києва визначено коефіцієнт навантаження щодо розгляду справ – 1 - голові суду, заступникам голови суду та суддям.

6.8 Збори суддів Дніпровського районного суду м. Києва мають право визначати необхідність врахування при розрахунку коефіцієнту навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи днів, у які не розподіляються щодо конкретного судді судові справи.

6.9. Збори суддів Дніпровського районного суду м. Києва мають право розглядати питання щодо настання обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді судових справ, що може мати наслідком порушення строку розгляду судових справ, передбаченого відповідним процесуальним законом.

6.10. Збори суддів Дніпровського районного суду м. Києва мають право розглядати питання щодо розподілу судових справ у разі знеструмлення електромережі суду, виходу з ладу обладнання або комп’ютерних програм чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування автоматизованої системи відповідно до цього Положення.

6.11. Зміни до налаштувань автоматизованої системи згідно Розділу VII Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (далі – Положенням), затвердженого рішенням Ради суддів України від 12.04.2018 р. №16, вносяться не пізніше одного робочого дня, що передує даті їх застосування, визначеній зборами суддів Дніпровського районного суду м. Києва.

 

VII. Автоматизований розподіл судових справ між суддями

 

7.1. Розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженими особами апарату Дніпровського районного суду м. Києва, відповідальними за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

7.2. Розподіл клопотань про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії здійснюється між слідчими суддями, в порядку визначеному кримінальним процесуальним кодексом України.

7.3. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи або матеріалів кримінального провадження здійснюється модулем автоматизованого розподілу шляхом:

1) первісного розподілу справи;

2) додаткового визначення суддів;

3) передачі судової справи на розгляд палати, об’єднаної або Великої Палати Верховного суду;

4) заміни судді в колегії або основного судді;

5) повторного розподілу справи;

6) передача судової справи раніше визначеному судді, палаті або об’єднаній палаті.

7.4. Не розподіляються щодо конкретного судді судові справи та матеріали кримінального провадження, що надійшли:

1) за шістдесят календарних днів включно до закінчення повноважень судді;

2) у день припинення (відсутності) повноважень судді;

        3) у день відпустки або відрядження, якщо їх тривалість становить 1 робочий день; за три робочі дні до відпустки або відрядження, якщо їх тривалість становить від двох до тринадцяти календарних днів включно;

4) за чотирнадцять календарних днів до початку щорічної відпустки, якщо її тривалість становить чотирнадцять та більше календарних днів, один раз на рік, за вибором судді згідно графіку відпусток; за п’ять робочих днів до відпустки, якщо її тривалість становить чотирнадцять та більше календарних днів;

5) у день відсутності судді на робочому місці – за наявності у табелі обліку робочого часу щодо нього відомостей про підстави відсутності на роботі (із нез’ясованих причин; через виклик повісткою до суду, правоохоронних органів, військових комісаріатів, за листком тимчасової непрацездатності, за наказом про відрядження, про надання відпустки, про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про звільнення тощо), підтверджених первинними документами.

6) у день залучення судді до участі у навчальному процесі, що організовується НШСУ.

7.5. Не розподіляються щодо конкретного судді судові справи та матеріали кримінального провадження:

1) учасником судового процесу яких є особа, зазначена в Добровільній декларації судді про приватні інтереси, поданій за допомогою підсистеми обліку кадрів до Ради суддів України відповідно до затвердженого Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересу в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання;

2) за наявності підстав застосування заборони повторної участі відведеного судді, передбачених положеннями процесуального закону;

3) за відсутності у судді допуску до державної таємниці за формою, яка відповідає ступеню секретності інформації, що міститься в матеріалах справи;

4) за один робочий день до направлення судді на навчання, підвищення кваліфікації, для участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування, Вищої ради юстиції тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду);

5) у дні перебування судді на навчанні, підвищенні кваліфікації, участі у семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування, Вищої ради юстиції тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу голови суду);

6) у разі призначення судді членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України – з моменту прийняття рішення про призначення;

7) у разі відкликання судді на декілька днів в період відпустки, справи йому не розподіляються;

8) у разі якщо судді відкликаються на один календарний день для проведення розподілу справи (справ), для розподілу якої не вистачає необхідної кількості повноважних суддів - інші справи, крім зазначеної (зазначених), їм не розподіляються;

9) в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Якщо інше не встановлено зборами суддів відповідного суду, дні, у які не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, не враховуються при розрахунку коефіцієнту навантаження судді на момент автоматизованого розподілу судової справи.

7.6. Первісний розподіл судових справ здійснюється модулем автоматизованого розподілу в хронологічному порядку їх надходження до суду (реєстрації) в наступній послідовності:

1) формується список компетентних суддів для розгляду конкретної справи;

2) для компетентних суддів розраховуються коефіцієнти навантаження;

3) із числа компетентних суддів з урахуванням встановлених коефіцієнтів навантаження здійснюється випадковий вибір судді (судді-доповідача);

4) на підставі результатів проведеного автоматизованого розподілу проводиться коригування коефіцієнтів фактичного та середньозваженого навантаження суддів;

5) у разі визначення судді-доповідача проводиться визначення суддів, що входять до складу постійної колегії.

7.7. Для кожного автоматизованого розподілу справи або матеріалів кримінального провадження формується список компетентних суддів шляхом виключення з повного штатного списку суддів відповідного суду тих, які не можуть брати участь в розподілі через відсутність необхідної спеціалізації або через об’єктивні обставини, визначені пунктами 4 та 5 Розділу VIII Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (далі – Положенням), затвердженого рішенням Ради суддів України від 12.04.2018 р. №16.

7.8. Для кожного судді модуль автоматизованого розподілу наростаючим підсумком зберігає два коефіцієнти: коефіцієнт фактичного навантаження на суддю (Кнф) та коефіцієнт середньозваженого навантаження на суддю (Кнс).

Коефіцієнт фактичного навантаження (Кнф) є мірою часу, який цей суддя витратив на розгляд судових справ, а коефіцієнт середньозваженого навантаження (Кнс) – мірою часу, який суддя мав би витратити на розгляд справ у випадку проведення розподілу рівномірно, без застосування принципу випадковості.

7.9. Для проведення автоматизованого розподілу конкретної справи або матеріалів кримінального провадження для кожного з компетентних суддів модуль автоматизованого розподілу розраховує діапазони ймовірності вибору судді (Дй), що враховується при випадковому виборі судді наступним чином: чим менший діапазон ймовірності судді, тим нижча ймовірність вибору судді на цю справу.

Діапазон ймовірності вибору судді (Дй) розраховується наступним шляхом. Спочатку розраховується коефіцієнт навантаження (Кн) судді, як різниця між збереженим коефіцієнтом фактичного навантаження на суддю (Кнф) та збереженим коефіцієнтом середньозваженого навантаження на суддю (Кнс):

Кн=Кнф-Кнс

 

Після розрахунку для кожного судді зі списку коефіцієнтів навантажень ( ) компетентних суддів (Кн1… КнN) визначається максимальний розмір такого коефіцієнта (КнMax) та розраховуються діапазони ймовірності (Дй) для кожного такого судді (Дй1…ДйN) за формулою:

Дй=Кап (10+КнMах- Кн)

де:

Кап – коефіцієнт адміністративної посади судді в суді на час розподілу справи, визначений відповідно до пункту 11 цього Розділу ;

 

Значення діапазонів ймовірностей (Дй) округлюються до цілого значення та з діапазонів ймовірності (Дй1 … ДйN), створюється загальний діапазон (Дз) за формулою:

Дз= Дй1+Дй2+⋯+ДйN 

Проводиться сортування компетентних суддів у списку випадковим чином, після чого на загальному діапазоні (Дз) послідовно, з дотриманням результатів випадкового сортування, відміряються діапазони ймовірності (Дй) кожного судді.

Випадковий вибір судді здійснюється шляхом генерації випадкового числа в діапазоні значень від 1 до значення загального діапазону (Дз). Справа розподіляється тому судді, на діапазон ймовірності якого припадає випадкове число.

7.10. Проводиться корегування збережених коефіцієнтів фактичного та середньозваженого навантаження суддів на підставі результатів проведеного автоматичного розподілу відповідно до пунктів 11-14 цього Розділу.

7.11. Розраховується коефіцієнт фактичного навантаження для судді, якому розподілена справа (КнфРс) за формулою:

де:

Кск – коефіцієнт складності категорії (підкатегорії) розподіленої судової справи;

Кфу – коефіцієнт форми участі судді у розподіленій справі;

Кап – коефіцієнт адміністративної посади судді в суді на час розподілу справи.

Коефіцієнт складності категорії судової справи (Кск) визначається для категорії (підкатегорії), до якої відноситься розподілена судова справа. Значення коефіцієнту є пропорційним (чим більше значення – тим більше часу необхідно судді для розгляду справи) і встановлюється Загальним класифікатором спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженим ДСА України для кожної категорії справи (в межах від 1 до 60).

Коефіцієнт форми участі судді (Кфу) в розгляді судової справи використовується для коригування часу, що витрачає суддя на участь у судовому провадженні. Коефіцієнт залежить від форми участі судді у розгляді справи (головуючий, суддя-доповідач, член колегії, член палати), його значення є пропорційним (чим більше значення – тим більший час суддя задіяний у розгляді справи) і встановлюється для кожної з форм участі Загальним класифікатором спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженим ДСА України (в межах від 0,5 до 1).

Коефіцієнт адміністративних посад (Кап) використовується для коригування навантаження на суддів, що займають адміністративні посади або здійснюють у час проведення автоматизованого розподілу інші повноваження, не пов’язані із здійсненням правосуддя. Коефіцієнт залежить від посади або повноважень судді (голова суду; заступник голови суду; член Ради суддів України; суддя, що делегований для участі в роботі інших органів у випадках передбачених законом; суддя, що здійснює науково-викладацьку діяльність у Національній школі суддів України або узагальнення судової практики; приймає участь у спеціальній підготовці кандидата на посаду судді), його значення є обернено пропорційним (чим менше значення – тим більший час приділяє суддя виконанню обов’язків, не пов’язаних з безпосереднім здійсненням правосуддя). Перелік адміністративних функцій судді та значень коефіцієнта адміністративних посад встановлюється Загальним класифікатором спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженим ДСА України (в межах від 0,7 до 1).

7.12. Розраховується коефіцієнт середньозваженого навантаження для кожного з компетентних суддів цього автоматизованого розподілу справи (КнсРс) за формулою:

де:

Кск – коефіцієнт складності категорії (підкатегорії) розподіленої судової справи;

Кфу – коефіцієнт форми участі судді у розподіленій справі;

Кап – коефіцієнт адміністративної посади судді в суді на час розподілу справи;

 – сума коефіцієнтів адміністративних посад кожного з компетентних суддів цього автоматизованого розподілу справи.

7.13. Проводиться коригування коефіцієнту фактичного навантаження (Кнф) судді, якому розподілена справа за формулою:

Кнф=Кнф+КнфРс

де:

Кнф – збережений коефіцієнт фактичного навантаження судді, якому розподілена справа;

КнфРс – розрахований відповідно до пункту 11 цього Розділу коефіцієнт фактичного навантаження для судді, якому розподілена справа;

7.14. Проводиться коригування коефіцієнтів середньозваженого навантаження для кожного судді з переліку компетентних суддів цього розподілу справи за формулою:

Кнс=Кнс+КнсРс

де:

Кнс – збережений коефіцієнт середньозваженого навантаження судді, з переліку компетентних суддів цього розподілу справи;

КнсРс – розрахований відповідно до пункту 12 цього Розділу коефіцієнт середньозваженого навантаження для компетентних суддів цього розподілу справи.

7.15. Для розрахунку навантаження суддів по справах, пов’язаних з виборчим процесом, які мають бути розглянуті судом в день їх реєстрації використовуються коефіцієнти, передбачені цим Засадами та Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (далі – Положенням), затвердженого рішенням Ради суддів України від 12.04.2018 р. №16 за період, що обмежується днем реєстрації таких справ.

7.16. Для колегіального розгляду судової справи або матеріалів кримінального провадження у складі трьох суддів постійної колегії суддя-доповідач обирається відповідно до пункту 6 цього Розділу. Два інші судді постійної колегії, що розглядатиме справу, визначаються модулем автоматизованого розподілу із числа суддів основного складу постійної колегії, до якої входить обраний суддя-доповідач під час тієї самої процедури автоматизованого розподілу.

Для колегіального розгляду судової справи або матеріалів кримінального провадження у складі більше ніж трьох суддів спочатку обирається постійна колегія суддів відповідно до пункту 16 Розділу цього Розділу, після чого, відповідно до пункту 6 цього Розділу, проводиться додаткове визначення суддів до передбаченої законом або ухвалою суду кількості членів колегії, що буде розглядати справу (ситуативна колегія). Збільшення або зменшення встановленого ухвалою суду кількісного складу ситуативної колегії не допускається.

Для справ або матеріалів кримінального провадження, що мають розглядатися суддею одноособово, але головуючим суддею прийнято рішення про її колегіальний розгляд створюється ситуативна колегія. Для розгляду такої справи або матеріалів кримінального провадження до складу такої колегії включається головуючий суддя та додаткові два судді, визначені відповідно до пункту 6 цього Розділу.

Визначення кожного додаткового судді ситуативної колегії здійснюється модулем автоматизованого розподілу під час окремої процедури автоматизованого розподілу.

7.17. Для розгляду справи або матеріалів кримінального провадження судом присяжних на підставі ухвали суду модулем автоматизованого розподілу, відповідно до пункту 6 цього Розділу, обираються два судді, після чого, відповідно до Розділу IX Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (далі – Положенням), затвердженого рішенням Ради суддів України від 12.04.2018 р. №16, обираються три присяжні.

7.18. Заміна судді в колегії у випадках, передбачених процесуальним законом проводиться модулем автоматизованого розподілу з ініціативи судді-доповідача на підставі вмотивованого розпорядження керівника апарату, підписаного у відповідності до його посадових обов’язків або за ухвалою суду про задоволення відводу (самовідводу) судді в порядку, визначеному пунктом 6 цього Розділу з урахуванням наступних особливостей.

У разі, якщо до складу колегії, яка здійснює розгляд справи входить постійна колегія, то з переліку компетентних суддів, що формується для проведення заміни судді додатково виключаються всі судді, що не входять до складу резервних суддів такої постійної колегії.

У справах адміністративної, господарської та цивільної юрисдикцій у випадку відсутності судді на робочому місці із нез’ясованих причин, за листком тимчасової непрацездатності, за наказом про відрядження на строк 14 днів і більше, за наказом про надання відпустки на строк 14 днів і більше, а також у випадку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у виді відсторонення від здійснення правосуддя, якщо така відсутність призведе до неможливості їх розгляду в строки встановлені процесуальними кодексами, заміна такого судді в колегії здійснюється одночасно для всіх невирішених такою колегією справ, визначених у вмотивованому розпорядженні керівника апарату.

7.19. Автоматизований розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів) здійснюється з урахуванням спеціалізації суддів, у тому числі спеціалізації зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх. За допомогою автоматизованого розподілу визначається також запасний суддя та слідчий суддя.

Відмова судді від отримання розподіленої в установленому порядку судової справи не допускається.

7.20. Автоматизований розподіл судових справ між суддями в судах, в яких відсутня спеціалізація або її застосування неможливе, здійснюється між усіма суддями.

7.21. Судові справи підлягають автоматизованому розподілу між суддями, які мають на момент автоматизованого розподілу судових справ повноваження для здійснення процесуальних дій.

7.22. Якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді визначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій – суддя-доповідач із числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Судова справа розглядається колегією суддів, до складу якої входить визначений автоматизованою системою головуючий суддя (суддя-доповідач). Засади формування колегії суддів визначаються зборами суддів відповідного суду.

У разі якщо на момент автоматизованого розподілу судової справи зборами суддів відповідного суду не визначено склад колегій суддів, після визначення автоматизованою системою головуючого судді (судді-доповідача) визначається склад колегії суддів згідно з вимогами Розділу VIII Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (далі – Положенням), затвердженого рішенням Ради суддів України від 12.04.2018 р. №16.

У разі якщо зборами суддів відповідного суду визначено склад колегій суддів, після визначення автоматизованою системою головуючого судді (судді-доповідача) склад колегії суддів автоматично визначається автоматизованою системою згідно з налаштуваннями складу колегій суддів.

У разі якщо зборами суддів відповідного суду визначено склади колегій суддів та судових палат, і після визначення автоматизованою системою головуючого судді (судді-доповідача) не можливо визначити склад колегії автоматизованою системою в автоматичному режимі згідно з налаштуваннями складу колегій, визначається склад колегії з числа суддів зі складу судової палати, до якої належить головуючий суддя (суддя-доповідач).

У разі коли обвинуваченим у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, заявлено клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних, автоматизованою системою визначається до складу такого суду два професійних судді шляхом включення до нього головуючого та одного із суддів зі складу колегії суддів, визначених відповідно до абзацу першого цього підпункту. 

7.23. У разі неможливості виконання суддею, який входить до складу колегії суддів, обов’язків судді (тимчасова непрацездатність, відрядження, відпустка тощо), який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у судовій справі, повторний автоматизований розподіл судових справ не здійснюється. Заміна відсутнього судді, який входить до складу колегії суддів, здійснюється відповідно до встановлених засад формування складу колегій суддів.

7.24. Автоматизований розподіл судових справ, пов’язаних із виборчим процесом, процесом проведення референдуму, а також судових справ про встановлення або усунення обмежень щодо реалізації права на мирні зібрання, здійснюється з урахуванням навантаження судді судовими справами зазначених категорій.

7.25. У разі одночасного перебування всіх суддів у відрядженнях, відпустках, їх тимчасової непрацездатності та в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ, автоматизований розподіл судових справ здійснюється автоматизованою системою у робочий день, наступний за днем, коли відпали відповідні обставини.

У разі коли в суді з об’єктивних підстав правосуддя здійснює один суддя, здійснення автоматизованого розподілу судових справ не буде порушенням вимог Положення.

7.26. Електронний примірник наказу про відрядження (про скасування наказу про відрядження) судді вноситься відповідальною особою суду до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня, що настає після його підписання. Доступ для коригування  наказу автоматично блокується автоматизованою системою.

7.27. При об’єднанні судових справ автоматизованою системою автоматично перераховується коефіцієнт навантаження на суддю (суддів), якому передано для розгляду ці судові справи.

Не підлягають автоматизованому розподілу судові справи, які надійшли до суду першої інстанції для вирішення питання про їх об’єднання у порядку, визначеному частиною другою статті 334 Кримінального процесуального кодексу України.

Не підлягають автоматизованому розподілу зустрічний позов та позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у судовій справі, у якій відкрито провадження, які надійшли до суду першої інстанції, а передаються раніше визначеному судді для вирішення питання щодо спільного їх розгляду.

Не підлягають автоматизованому розподілу, а передаються раніше визначеному судді заяви про скасування заходів реагування, застосованих в межах відповідної судової справи.

7.28. У разі роз’єднання (виділення) судових справ виділена в окреме провадження судова справа не підлягає автоматизованому розподілу, реєструється як така, що надійшла вперше, та передається судді, яким ухвалено рішення про роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження чи виділення в окреме провадження.

При роз’єднанні (виділенні) судових справ системою автоматично перераховується коефіцієнт навантаження на суддю із врахуванням таких судових справ.

7.29. Результатом автоматизованого розподілу судових справ є протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідного суду, що автоматично створюється автоматизованою системою.

Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями відповідного суду. Звіт містить такі відомості: дата та час початку автоматизованого розподілу; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація про визначення повноважень суддів; інформація про визначення головуючого судді (судді-доповідача) за випадковим числом; інформація про визначення складу колегії суддів (за наявності) за випадковим числом; версія автоматизованої системи; час закінчення автоматизованого розподілу; тривалість автоматизованого розподілу. Доступ для коригування протоколу та звіту щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою.

Доступ суддів до перегляду всіх протоколів та звітів автоматизованої системи щодо автоматизованого розподілу судової справи між суддями не може бути обмежений.

Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.

Звіт про автоматизований розподіл судової справи між суддями може бути роздрукований для службового використання в суді.

7.30. У разі розгляду судової справи колегією суддів Дніпровського районного суду м. Києва до протоколу та звіту автоматично включаються прізвища суддів, які входять до складу колегії із зазначенням прізвища головуючого судді (судді-доповідача).

7.31. У разі необхідності розгляду судової справи колегією суддів у Дніпровському районному суді м. Києва після проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями здійснюється автоматичне визначення складу колегії суддів у порядку, зазначеному Розділі VIII Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (далі – Положенням), затвердженого рішенням Ради суддів України від 12.04.2018 р. №16.

Результатом автоматичного визначення складу колегії суддів є протокол автоматичного визначення складу колегії суддів, що автоматично створюється автоматизованою системою.

Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про визначення складу колегії суддів відповідного суду. Звіт містить такі відомості: дата та час початку автоматичного визначення складу колегії суддів; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація про визначення складу колегії суддів; версія автоматизованої системи; час закінчення автоматичного визначення складу колегії суддів; тривалість автоматизованого розподілу.

Доступ для коригування протоколу та звіту щодо автоматичного визначення складу колегії суддів автоматично блокується автоматизованою системою.

Доступ суддів до перегляду всіх протоколів та звітів щодо автоматичного визначення складу колегії суддів автоматизованої системи не може бути обмежений.

Протокол автоматичного визначення складу колегії суддів роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.

Звіт про визначення складу колегії суддів може бути роздрукований для службового використання в суді.

7.32. У випадках зміни складу колегії суддів у зв’язку з вибуттям судді зі складу постійної колегії суддів або з припиненням повноважень судді, склад колегії суддів визначається автоматизованою системою в порядку, зазначеному в пункті 18 РозділуVIII Положення після проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями здійснюється автоматична зміна складу колегії суддів. Особливості застосування даного пункту можуть бути передбачені зборами суддів.

Результатом автоматичної зміни складу колегії суддів є протокол автоматичної зміни складу колегії суддів, що автоматично створюється автоматизованою системою.

Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про зміну складу колегії суддів. Звіт містить такі відомості: дата та час початку автоматичної зміни складу колегії суддів; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація про зміну складу колегії суддів; версія автоматизованої системи; час закінчення автоматичної зміни складу колегії суддів; тривалість автоматичної зміни складу колегії суддів.

Доступ для коригування протоколу та звіту щодо автоматичної зміни складу колегії суддів автоматично блокується автоматизованою системою.

Доступ суддів до перегляду всіх протоколів та звітів щодо автоматичної зміни складу колегії суддів автоматизованої системи не може бути обмежений.

Протокол автоматичної зміни складу колегії суддів роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.

Звіт про зміну складу колегії суддів може бути роздрукований для службового використання в суді.

 

Визначення запасного судді у кримінальному провадженні

 

7.33. Запасний суддя визначається за правилами автоматизованого розподілу справ між суддями.

7.34. Результатом визначення запасного судді є протокол автоматичного визначення запасного (слідчого) судді, що автоматично створюється автоматизованою системою.

7.35. Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про автоматичне визначення запасного судді. Звіт містить такі відомості: дата та час початку автоматичного визначення запасного судді; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація про визначення повноважень суддів; інформація про визначення запасного судді за випадковим числом; версія автоматизованої системи; час закінчення автоматичного визначення запасного судді; тривалість автоматичного визначення запасного судді. Доступ для коригування протоколу та звіту щодо автоматичного визначення запасного судді автоматично блокується автоматизованою системою.

Доступ суддів до перегляду всіх протоколів та звітів щодо автоматичного визначення запасного судді автоматизованої системи не може бути обмежений.

Протокол автоматичного визначення запасного судді роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.

Звіт про автоматичне визначення запасного судді може бути роздрукований для службового використання в суді.

 

Заміна основного судді запасним суддею у кримінальному провадженні

 

7.40. У разі заміни основного судді запасним суддею створюється протокол заміни основного судді запасним суддею (додаток 5), що автоматично створюється автоматизованою системою.

7.41. Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про заміну основного судді запасним суддею. Звіт містить такі відомості: дата та час початку заміни основного судді запасним суддею; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація щодо заміни основного судді запасним суддею; версія автоматизованої системи; час закінчення заміни основного судді запасним суддею; тривалість автоматичного розподілу. Доступ для коригування протоколу та звіту щодо заміни основного судді запасним суддею автоматично блокується автоматизованою системою.

Доступ суддів до перегляду всіх протоколів та звітів щодо заміни основного судді запасним суддею автоматизованої системи не може бути обмежений.

Протокол заміни основного судді запасним суддею роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.

Звіт про заміну основного судді запасним суддею може бути роздрукований для службового використання в суді.

 

Визначення слідчого судді

 

7.42. Слідчий суддя визначається за правилами автоматизованого розподілу судових справ між суддями.

Слідчими суддями Дніпровського районного суду м. Києва обрані:

судді кримінальної спеціалізації, а саме: Бірса О.В., Іваніна Ю.В., Галига І.О., Козачук О.М., Курило А.В., Левко В.Б., Марченко М.В., Мельниченко Л.А., Метелешко О.В., Сазонова М.Г.,  Старовойтова С.М., Федосєєв С.В.  

У разі надходження клопотань слідчих органів досудового розслідування щодо обрання та зміни запобіжного заходу відносно осіб, щодо яких було постановлено ухвалу про надання дозволу на затримання, у неробочі дні (вихідні та святкові), розподіл таких клопотань відбувається автоматично між слідчими суддями, визначеними наказом голови суду (в.о. голови суду) про встановлення графіку чергування слідчих суддів.

7.43. Результатом визначення слідчого судді є протокол автоматичного визначення запасного (слідчого) судді, що автоматично створюється автоматизованою системою.

7.44. Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про автоматичне визначення слідчого судді. Звіт містить такі відомості: дата та час початку автоматичного визначення слідчого судді; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація про визначення повноважень суддів; інформація про визначення слідчого судді за випадковим числом; версія автоматизованої системи; час закінчення автоматичного визначення слідчого судді; тривалість автоматизованого розподілу.

Доступ для коригування протоколу та звіту щодо автоматичного визначення слідчого судді автоматично блокується автоматизованою системою.

Доступ суддів до перегляду всіх протоколів та звітів щодо автоматичного визначення слідчого судді автоматизованої системи не може бути обмежений.

Протокол автоматичного визначення слідчого судді роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.

Звіт про автоматичне визначення слідчого судді може бути роздрукований для службового використання в суді.

 

Розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді

 

7.45. Судові справи, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, не підлягають автоматизованому розподілу, а передаються тим суддям, ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа, визначена автоматизованою системою на початку її розподілу. 

7.46. Направлені суддею справи про адміністративні правопорушення на дооформлення після повернення передаються судді, визначеному автоматизованою системою на початку її розподілу. У разі відсутності раніше визначеного судді, справи підлягають передачі наступному визначеному автоматизованою системою судді. У разі відсутності такого судді – на  автоматизований розподіл.  

7.47. Справи про адміністративні правопорушення відносно декількох правопорушників та поєднані між собою єдиними обставинами підлягають розподілу  наступним чином: перша справа підлягає автоматизованому розподілу, а інші, поєднані з нею справи, підлягають передачі раніше визначеному судді.

7.48. Обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, повернуті суддею в порядку ст. 314 КПК України прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України, після повернення до суду передаються судді, визначеному автоматизованою системою на початку її розподілу. У разі відсутності раніше визначеного судді, обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру підлягають передачі наступному визначеному автоматизованою системою судді. У разі відсутності такого судді – на  автоматизований розподіл.

7.49. Раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються також:

судові справи, що надійшли для вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та помилок, роз'яснення судового рішення, повернення судового збору; 

судові справи про перегляд заочного рішення;

судові справи, за якими надійшли заяви (клопотання), пов'язані із виконанням судових рішень, передбачені статтями 431–444 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 373–374, 376–379, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 535 Кримінального процесуального кодексу України, статтею 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

клопотання про вирішення питання, пов’язаного з виконанням вироку, у судових справах, які розглянуті даним судом;

матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої вже здійснюється судове провадження, у випадку, передбаченому частиною другою статті 334 Кримінального процесуального кодексу України;

судові справи про адміністративні правопорушення щодо особи, яка вчинила декілька адміністративних правопорушень, якщо ці справи надійшли в один день;

зустрічні позови та позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у судовій справі, у якій відкрито провадження, що надійшли до суду;

заяви про скасування заходів реагування, застосованих у межах відповідної судової справи;

заяви про відновлення втраченого судового провадження;

заяви про забезпечення позову, доказів;

заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за виключенням випадків, визначених законом;

заяви про видачу дубліката виконавчого листа;

 

у разі скасування ухвали судді (колегії суддів) судом апеляційної інстанції про повернення обвинувального акту прокурору, цей обвинувальний акт повертається раніше визначеному складу суду.

7.50. Клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді.

Розтлумачити принцип застосування розподілу раніше визначеному судді Положення таким чином: раніше визначений суддя обирається за принципом хронології ( перший за датою та номером реєстрації, а у разі його відсутності – наступний (попередньо визначений) суддя.

7.51. У разі відсутності раніше визначеного в судовій справі головуючого судді (судді-доповідача) у випадках, передбачених підпунктами 7.46-7.48 Розділу VII Засад використання автоматизованої системи  документообігу суду, такі судові справи та матеріали підлягають автоматизованому розподілу за рішенням зборів суддів, якщо відсутність головуючого судді (судді-доповідача) призведе до неможливості розгляду цих справ та матеріалів у строки, встановлені чинним законодавством.

7.52. Результатом розподілу судової справи шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді є протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду, що створюється в автоматизованій системі уповноваженою особою апарату суду.

Протокол передачі судової справи раніше визначеному судді роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.

 

Повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями

 

7.53. У разі задоволення відводу або самовідводу судді (судді-доповідача або всього складу суду, якщо судова справа розглядається колегією суддів), якому розподілено судову справу для розгляду, судова справа підлягає повторному автоматизованому розподілу без урахування цього судді (судді-доповідача або всього складу суду, якщо судова справа розглядається колегією суддів) з метою заміни судді або суддів, що вибули.

7.54. Винятково у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи.

Якщо суд розглядає справу колегіально, то повторний автоматизований розподіл відбувається для визначення судді (суддів) з метою заміни судді (суддів), що вибули.

У випадку тимчасової непрацездатності, відрядження, відпустки тощо головуючого судді (судді-доповідача) на строк, що не призводить до порушення строків вирішення справи, повторний автоматизований розподіл не проводиться. Після усунення обставин, передбачених абзацом 2 цього підпункту, справа призначається до розгляду в судовому засіданні головуючим суддею (суддею-доповідачем).

7.55. Судова справа підлягає повторному автоматизованому розподілу у разі, якщо суддя, в провадженні якого перебувала судова справа, на момент повернення її із суду апеляційної чи касаційної інстанцій не працює в цьому суді або таку судову справу неможливо передати судді з підстав, зазначених у Розділі VIII Положенням про автоматизовану систему документообігу суду (далі – Положенням), затвердженого рішенням Ради суддів України від 12.04.2018 р. №16.

7.56. Повторний автоматизований розподіл судових справ у визначених законодавством випадках (помилково визначена спеціалізація, неправильне налаштування табеля робочих днів суддів, відвід, самовідвід судді, недопустимість повторної участі судді в розгляді судової справи, у тому числі повторної участі судді в кримінальному провадженні, якщо він брав участь в цьому ж провадженні під час досудового розслідування, відсутність допуску або дозволу до роботи з документами, що містять інформацію з обмеженим доступом, припинення повноважень (закінчення п’ятирічного строку призначення судді вперше, досягнення 65-річного віку тощо)) здійснюється за письмовим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов'язки), електронний примірник якого вноситься до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня, що настає після його підписання.

У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) повторний автоматизований розподіл справ або ж заміна судді (суддів) у випадках, передбачених пунктом 19 Розділу VIII Положенням, здійснюється на підставі вмотивованого рішення про відвід (самовідвід) судді (суддів).

7.57. Результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи є протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями суду, що автоматично створюється автоматизованою системою.

Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями відповідного суду. Звіт містить такі відомості: дата та час початку повторного автоматизованого розподілу; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація щодо визначення повноважень суддів; інформація про визначення головуючого судді (судді-доповідача) за випадковим числом; інформація про визначення складу колегії суддів; підстави проведення повторного автоматизованого розподілу; версія автоматизованої системи; час закінчення повторного автоматизованого розподілу; тривалість автоматизованого розподілу. 

Доступ для коригування протоколу та звіту щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматично блокується автоматизованою системою.

Доступ суддів до перегляду всіх протоколів та звітів щодо повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями автоматизованої системи не може бути обмежений.

Протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.

Звіт про повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями може бути роздрукований для службового використання в суді.

7.58. Результатом повторного автоматичного визначення запасного (слідчого) судді є протокол повторного автоматичного визначення запасного (слідчого) судді, що автоматично створюється автоматизованою системою.

Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про повторне автоматичне визначення запасного (слідчого) судді. Звіт містить такі відомості: дата та час початку повторного автоматичного визначення запасного (слідчого) судді; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація про визначення повноважень суддів; інформація про визначення запасного (слідчого) судді за випадковим числом; підстави проведення повторного автоматичного визначення запасного (слідчого) судді; версія автоматизованої системи; час закінчення повторного автоматичного визначення запасного (слідчого) судді; тривалість автоматичного розподілу. 

Доступ для коригування протоколу та звіту щодо повторного автоматичного визначення запасного (слідчого) судді автоматично блокується автоматизованою системою.

Доступ суддів до перегляду всіх протоколів та звітів щодо повторного автоматичного визначення запасного (слідчого) судді автоматизованої системи не може бути обмежений.

Протокол повторного автоматичного визначення запасного (слідчого) судді роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.

Звіт може бути роздрукований для службового використання в суді.

 

Автоматизований розподіл судових справ між суддями після відновлення роботи автоматизованої системи

 

7.59. Знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу обладнання або комп'ютерних програм чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування автоматизованої системи та тривають понад п’ять робочих днів, відповідно до цього Положення фіксуються актами, складеними комісією під головуванням керівника апарату (особи, яка виконує його обов’язки), із зазначенням у них дати, часу настання та закінчення дії відповідних обставин, причин виникнення, заходів, вжитих для їх усунення.

Електронні примірники зазначених актів вносяться до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня, що настає після усунення обставин.

7.60. Автоматизований розподіл судових справ між суддями здійснюється невідкладно після налагодження роботи автоматизованої системи або на наступний робочий день після усунення зазначених у підпункті 28 РозділуVIII Положення.

7.61. У разі настання обставин, зазначених у підпункті 28 РозділуVIII Положення, розподіл судових справ, які за законом мають розглядатися невідкладно з метою недопущення порушення конституційних прав громадян (судові справи, пов’язані з виборчим процесом, судові справи про встановлення або усунення обмежень щодо реалізації права на мирні зібрання, вирішення питання про обрання міри запобіжного заходу у виді взяття під варту, клопотання слідчого, прокурора про забезпечення кримінального провадження, клопотання про надання дозволу на обшук чи огляд житла тощо) здійснюється в порядку, визначеному Засадами використання автоматизованої системи документообігу суду.

7.62. Не пізніше наступного робочого дня після усунення обставин, зазначених у підпункті 28 Розділу VIII Положення, до автоматизованої системи вноситься передбачена Положенням інформація із зазначенням у хронологічному порядку номера та дати фактичного надходження кореспонденції до суду, а також інформація про її розподіл.

 

Неможливість автоматизованого розподілу судових справ між суддями

 

7.63. У разі визначення автоматизованою системою неможливості здійснення автоматизованого (повторного автоматизованого) розподілу судових справ відповідно до підпункту 29 РозділуVIII Положення автоматизованою системою автоматизовано створюється протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судових справ між суддями відповідного суду.

Одночасно з протоколом автоматизованою системою автоматично формується звіт про неможливість автоматизованого розподілу судових справ між суддями відповідного суду. Звіт містить такі відомості: дата та час початку автоматизованого розподілу; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження (за наявності); категорія судової справи (за наявності); коефіцієнт складності судової справи (за наявності); інформація про учасників судового процесу (кримінального провадження); інформація про визначення повноважень суддів; інформація про визначення головуючого судді (судді-доповідача) за випадковим числом; інформація про визначення складу колегії суддів (за наявності); підстави проведення повторного автоматизованого розподілу (за наявності); причини неможливості автоматизованого розподілу судових справ; версія автоматизованої системи; час закінчення автоматизованого розподілу; тривалість автоматизованого розподілу. 

Доступ для коригування протоколу та звіту щодо неможливості автоматизованого розподілу судових справ між суддями автоматично блокується автоматизованою системою.

Доступ суддів до перегляду всіх протоколів та звітів щодо неможливості автоматизованого розподілу судових справ між суддями автоматизованої системи не може бути обмежений.

Протокол щодо неможливості автоматизованого розподілу судових справ між суддями роздруковується, підписується та додається до матеріалів судової справи.

Звіт про неможливість автоматизованого розподілу судових справ між суддями може бути роздрукований для службового використання в суді.

7.64. У разі усунення обставин, що унеможливлюють здійснення автоматизованого (повторного автоматизованого) розподілу судових справ, такий розподіл відбувається відповідно до вимог Положення.

 

Передача судових справ для подальшого розгляду суддею (колегією суддів)

 

7.65. Після автоматизованого розподілу судових справ автоматизованою системою відповідальна особа суду не пізніше наступного робочого дня передає судові справи визначеному автоматизованою системою головуючому судді (судді-доповідачу).

7.66. Інформація щодо процесуальних дій та судових рішень вноситься до автоматизованої системи відповідним користувачем автоматизованої системи.

 

VIII. Автоматизоване визначення присяжних

 

8.1. Визначення (первинне або повторне) присяжних здійснюється під час реєстрації в суді передбачених законом процесуальних документів, на підставі інформації, внесеної уповноваженими особами суду та Територіального управління ДСА України до АСДС та до підсистеми обліку кадрів. Підставою для запуску процедури визначення присяжних є внесення до АСДС ухвали суду про розгляд справи або матеріалів кримінального провадження судом присяжних, підписаного електронним цифровим підписом його автора (авторів). Ручний запуск процедури визначення або повернення стану, що існував до завершення попередніх етапів процедури не допускається.

8.2. Визначення присяжних проводиться в наступних формах:

1) визначення основних присяжних для розгляду кримінального провадження;

2) визначення запасних присяжних для розгляду кримінального провадження;

3) визначення присяжних для розгляду цивільної справи.

8.3. Територіальні управління ДСА України визначають кількісний склад присяжних, формують та затверджують на підставі інформації отриманої від місцевої ради, після чого вносять такі списки до підсистеми обліку кадрів.

8.4. Після реєстрації клопотання обвинуваченого або ухвали суду про розгляд кримінального провадження судом присяжних, модулем автоматизованого розподілу здійснюється автоматичне визначення кваліфікованих присяжних за наступними етапами. Спочатку із загального списку присяжних місцевого суду виключаються ті, що приймали участь в розгляді справ у цьому році більше ніж один календарний місяць та ті, що були виключені на підставі відповідних ухвал суду в цьому судовому провадженні. Після цього, у разі якщо залишилось більше ніж сім осіб, випадковим чином за допомогою генератора випадкових чисел обираються п’ять осіб, в іншому випадку створюється протокол про неможливість автоматизованого визначення присяжних (Етап 1).

8.5. Зі списку кваліфікованих присяжних створюється список компетентних присяжних шляхом виключення на підставі відповідних ухвал суду осіб, щодо яких судом встановлені обставини, які перешкоджають залученню такого громадянина в якості присяжного або підстави для його звільнення від виконання обов’язків присяжного             (Етап 2).

8.6. У разі, якщо список компетентних присяжних становить шість або більше осіб модулем автоматизованого розподілу випадковим чином за допомогою генератора випадкових чисел визначаються три основні та два запасні присяжні для розгляду кримінального провадження або два присяжні для розгляду цивільної справи (Етап 3).

8.7. У разі, якщо список компетентних присяжних становить менше шести осіб, модулем автоматизованого розподілу, на підставі відповідної ухвали суду, створюється новий кваліфікований список, до якого входять всі присяжні зі списку компетентних присяжних та додаткові, визначені відповідно до пункту 4 цього Розділу, після цього знову виконуються другий та третій етапи визначення. У разі визначення модулем управління персоналом неможливості додаткового визначення кваліфікованих присяжних до передбаченої кількості створюється протокол про неможливість автоматизованого визначення присяжних.

8.8. За результатами кожного етапу визначення присяжних модулем автоматизованого розподілу формується протокол

IX. Внесення до автоматизованої системи відомостей щодо набрання судовим рішенням законної сили

 

9.1. Оригінал електронного судового рішення вноситься судом до Єдиного державного реєстру судових рішень у відповідності до Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

9.2. Датою набрання законної сили судовим рішенням, що вноситься до РКК відповідного судового рішення є:

1) для судового наказу - шостий календарний день відсутності в АСДС РКК заяви від боржника про скасування цього наказу починаючи з дня закінчення строку на подання такої заяви;

2) для ухвали суду, що була оголошена в судовому засіданні, ухвали суду, постановленої судом поза межами судового засідання, в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, розгляду справи в письмовому провадженні, ухвали про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство та ухвали про введення процедури санації та призначення керуючого санацією, судового рішення, яке не може бути оскаржене - дата підписання такої ухвали ЕПЦ судді (останнього з суддів колегії);

3) для рішення суду, в тому числі прийнятого апеляційною чи касаційною інстанцією, як судом першої інстанції – двадцять шостий календарний день відсутності в АСДС РКК апеляційної скарги на таке рішення, починаючи з дати підписання його повного тексту.

9.3. Датою набрання законної сили судовим рішенням кримінального суду, що вноситься до РКК відповідного судового рішення є:

1) для ухвали суду першої інстанції, за виключенням ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру та ухвали слідчого судді – тринадцятий календарний день відсутності в АСДС РКК апеляційної скарги на таку ухвалу, починаючі з дати її підписання;

2) для ухвали слідчого судді – одинадцятий календарний день відсутності в АСДС РКК апеляційної скарги на таку ухвалу, починаючі з дати її підписання;

3) для вироку суду першої інстанції або ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру суду першої інстанції (прийнятого в тому числі апеляційною чи касаційною інстанцією як судом першої інстанції) – тридцять шостий календарний день відсутності в АСДС РКК апеляційної скарги на таке рішення, починаючи з дати підписання його повного тексту;

9.4. Датою втрати судовим рішенням законної сили є дата підписання електронним цифровим підписом останнім суддею колегії постанови (вироку) суду апеляційної чи касаційної інстанції, що скасовує або визнає нечинними таке рішення.

9.5. У разі прийняття кримінальним судом ухвали про поновлення строку апеляційного оскарження проставлена дата набрання законної сили відповідного вироку, ухвали суду або ухвали слідчого судді автоматично знімається.

9.6. Суд, що виніс судове рішення зобов’язаний здійснювати контроль за своєчасним внесенням до АСДС дат набрання та втрати винесеними та скасованими судовими рішеннями законної сили та направленням таких відомостей до Єдиного державного реєстру судових рішень. Персональну відповідальність за організацію в суді вказаного контролю несе керівник апарату суду.

  

Х. Надання інформації на веб-порталі

 

10.1. На головній сторінці веб-порталу та на сайті Дніпровського районного суду м. Києва на веб-порталі, автоматично, крім випадків, установлених законом, оприлюднюється по кожній судовій справі, що слухається у відкритому судовому засіданні наступна інформація:

1) номер судового провадження;

2) прізвища або код ЄДРПОУ та найменування сторін спору;

3) предмет позову та категорія (підкатегорія справи);

4) дата надходження позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення, будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, інформація щодо особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів;

5) протоколи автоматизованого розподілу по справі;

6) склад суду;

7) стадія розгляду справи;

8) місце, дата і час наступного судового засідання. У разі, якщо суд розташований в декількох приміщеннях, у списку зазначається адреса приміщення суду;

9) код та найменування суду до якого передана справа, дата її надсилання.

  Та інша інформація зазначена в Розділі ХІV Положення.

 

ХІ. Централізоване зберігання процесуальних та інших документів, виготовлених у судах

 

11.1. Електронні примірники судових рішень та інших документів, виготовлених у суді, а також електронні примірники наказів керівника апарату суду щодо визначення функціональних обов’язків, прав користувачів автоматизованої системи, надання та позбавлення права доступу до неї (в тому числі визначення уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ), розпоряджень керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматичного розподілу судових справ, наказів голови суду про відрядження (про скасування наказів про відрядження) суддів, рішень (витягів з рішень) зборів суддів, актів щодо знеструмлення електромережі суду, виходу з ладу сервера автоматизованої системи та інших умов, що впливають на функціонування автоматизованої системи відповідно до цього Положення, протокол передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді створюються в автоматизованій системі із застосуванням вбудованого редактору текстів з використанням спеціальних шаблонів, які передбачають використання відповідних полів вводу показників із переліку відомостей про судову справу (перелік показників передбачається змістом кожного окремого документа).

Електронний примірник кожного документа зберігається в автоматизованій системі в стані "Оригінал" та засвідчується ЕЦП особи, яка підписала цей документ.

Доступ для коригування зазначених документів автоматично блокується автоматизованою системою.

З метою ідентифікації документа та його швидкого пошуку в автоматизованій системі для кожного документа автоматизованою системою автоматично формується унікальний ідентифікатор. Структура унікального ідентифікатора є такою: код бази даних суду, унікальний ідентифікатор документа в базі даних суду, тип документа та тип юрисдикції.

У такий спосіб створюються оригінали електронних документів суду, які зберігаються в базі даних автоматизованої системи документообігу суду та надсилаються в автоматичному режимі до центральної бази даних автоматизованої системи.

11.2. Електронна картка судової справи разом з електронними документами, що додані до картки судової справи, автоматично пересилаються до центральної бази даних автоматизованої системи не рідше одного разу на дві години.

 

ХІІ. Інформаційна взаємодія з іншими інформаційними системами

 

12.1. Надсилання ЕД та ЕКПД суду та ОСП до державних реєстрів та інформаційних систем інших державних органів і установ здійснюється з ЦБД в автоматичному режимі відповідно до регламентів, затверджених спільними наказами ДСА України, ОСП та відповідних державних органів і установ.

12.2. Інформаційна взаємодія з іншими державними електронними інформаційними ресурсами здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному спільним актом ДСА України та відповідного державного органу (установи).

12.3. Інформаційна взаємодія з інформаційними системами недержавних та господарюючих суб’єктів здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному спільним актом адміністратора та відповідного суб’єкта.

 

ХІІІ. Підготовка та оприлюднення статистичних даних, щодо роботи суду

 

13.1. Статистичні звіти в суді  формуються виключно в автоматичний спосіб. Ручне коригування статистичних звітів не допускається.

13.2. Для формування статистичних та оперативних звітів використовуються АСДС та підсистема Динамічної статистики.

13.3. АСДС забезпечує:

1) введення у повному обсязі первинних даних в РКК документів відповідно до переліку відомостей таких документів відповідними користувачами АСДС;

2) перевірку в автоматичному режимі умов логічного контролю введених первинних даних відповідно до переліку відомостей;

3) автоматичне блокування можливості коригування введених даних в РКК документів через п’ять календарних днів після введення таких даних;

4) надсилання даних до ЦБД відповідно до умов цього Положення.

13.4. Підсистема Динамічної статистики забезпечує:

1) автоматичне формування статистичної, оперативної та іншої звітності на підставі наявних даних в ЦБД за будь-який період часу для отримання інформації про поточну ситуацію в суді з метою здійснення аналізу щодо підвищення продуктивності та ефективності діяльності відповідного органу;

2) перевірку в автоматичному режимі умов логічного контролю статистичних та оперативних звітів;

3) зведення (групування за окремими ознаками) статистичних та оперативних звітів, іншої статистичної інформації, формування узагальнюючих та аналітичних показників в автоматичному режимі;

4) розмежування доступу для окремих працівників суду до інформації відповідно до розпоряджень;

5) автоматизоване оприлюднення офіційних статистичних звітів на веб-порталі відповідно до наказів ДСА України, а оперативних звітів - відповідно до наказів ДСА України.

13.5. Форми офіційної статистичної звітності судів та періодичність їх формування затверджуються наказами ДСА України.

13.6. Форми оперативної статистичної звітності встановлюються:

1)  наказами суду – для відповідних судів та органів;

2)  Рішеннями Ради суддів України, Рішеннями Вищої ради правосуддя, Пленумом Верховного Суду, наказами ДСА України для всіх судів загальної юрисдикції;

3) Рішеннями Вищої кваліфікаційної комісії суддів, наказами адміністратора – для всіх судів загальної юрисдикції щодо інформації, збір якої відноситься до повноваження цього органу.

13.7. Для планування та формування офіційних статистичних та оперативних даних судами та ОСП використовується обсяг інформації, що міститься в ЦБД.

 

ХІV. Передача судових справ до електронного архіву

 

14.1. До електронного архіву суду передаються усі відомості щодо розглянутих судових справ, які внесені до бази даних автоматизованої системи.

 

ХV. Забезпечення безпеки автоматизованої системи та моніторинг її функціонування

 

15.1. Забезпечення захисту інформаційних ресурсів автоматизованої системи здійснюється шляхом застосування засобів і методів технічного захисту інформації, впровадження організаційних та інженерно-технічних заходів комплексної системи захисту інформації, спрямованих на недопущення блокування інформації, несанкціонованого доступу до неї, її модифікації або спотворення.

15.2. Забезпечення цілісності та збереження інформаційних ресурсів автоматизованої системи здійснюється шляхом застосування відповідного програмного забезпечення і технічних ресурсів, комплексів, організаційних заходів.

15.3. Для підтримки працездатності автоматизованої системи, моніторингу її функціонування суди надсилають до адміністратора автоматизованої системи базу даних автоматизованої системи суду не пізніше наступного робочого дня після отримання від адміністратора автоматизованої системи відповідного запиту.

15.4. Доручення адміністратора автоматизованої системи щодо порядку функціонування автоматизованої системи в судах є обов’язковими до виконання.

15.5. Збори суддів відповідного суду за необхідності заслуховують керівника апарату суду з питань функціонування автоматизованої системи, стану розподілу судових справ з метою дотримання збалансованого навантаження суддів.

15.6. Інформація щодо стану навантаження на кожного суддю відповідного суду є відкритою для суддів цього суду та не може бути обмежена.

 

ХVI. Облік робочого часу

 

16.1. Відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку Дніпровського районного суду м. Києва, затвердженого зборами трудового колективу суду від 03.10.2013 року, встановлений п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями ( субота і неділя). Час початку і закінчення робочого дня встановлюється: з понеділка по четвер – з 09 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин, в п’ятницю – з 08 години 00 хвилин до 15 години 45 хвилин. Перерва для відпочинку та харчування - з 13 години 00 хвилин до 13 години 45 хвилин.

16.2.Працівникам технічного відділу щоденно ( з понеділка по четвер) не пізніше 09 години 30 хвилин ( у п’ятницю – не пізніше 08 години 30 хвилин) надається інформація працівниками відділу з кадрової роботи щодо перебування суддів на лікарняному або відсутності з інших поважних причин, а також у разі відкликання судді з відпустки. У разі неповідомлення суддями працівників відділу з кадрової роботи про їх відсутність на робочому місці, вони будуть автоматично включені до переліку розподілу судових справ.

16.3. Якщо суддя повідомив про перебування на лікарняному після 09 години 30 хвилин ( у п’ятницю – 08 годин 30 хвилин), справи та матеріали, розподілені до часу фактичного повідомлення про перебування на лікарняному, не підлягають повторному автоматизованому розподілу та передаються тому ж судді.

Про перебування на лікарняному в обов’язковому порядку необхідно повідомити керівника апарату або заступника керівника апарату, а у разі її відсутності – особу, на яку покладені такі відповідні обов’язки.

16.4. У випадку необхідності продовження розгляду справ, робочий час може бути продовжений до 22 години 00 хвилин. У виключних випадках ( при розгляді слідчими суддями клопотань щодо обрання та продовження запобіжних заходів, тощо), робочий час може бути продовжений після 22 години 00 хвилин на час, необхідний для завершення розгляду таких клопотань.